Справа № 641/5402/24
Провадження № 2/643/4478/24
11.09.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», в особі представника Панасенко І.О., звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова 09.08.2024 цивільна справа передана на розгляд до Московського районного суду м. Харкова.
В обґрунтування ухвали Комінтернівським районним судом м. Харкова зазначено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.
Вирішуючи питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, якою встановлено правила виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (п. 7.23.). Словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (п.7.24.). До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30ГПК України (п. 7.25.).
Ураховуючи в цілому тотожній зміст положень ч.1 ст. 30 ЦПК України та ч.3 ст. 30 ГПК України, суддя вважає за можливе застосувати в даній цивільній справі вказані вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права.
Також, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
В даній цивільній справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги, які надаються за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна, який згідно позовної заяви є квартирою та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто на території Слобідського району м. Харкова.
Таким чином, при вирішенні цієї справи повинні застосовуватись правила виключної підсудності, передбачені ч.1 ст. 30 ЦПК України, згідно яких позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надавались за місцезнаходженням нерухомого майна, відтак зазначена справа не підсудна Московському районному суду м. Харкова та відноситься до виключної підсудності Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Вирішуючи питання щодо процесуальних дій суду в ситуації, коли справу отримано з іншого суду за підсудністю, але вказана справа не підсудна суду, до якого вона надійшла, з огляду на положення ст. 32 ЦПК України, суддя керується таким.
Розгляд даної справи Московським районним судом м. Харкова призведе до порушення правил виключної підсудності, встановлених ЦПК України, що в силу вимог ст. 378 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, відповідно до п.п. а п. 1 ч.1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 27, 28, 31, 187, 258-261, 353-354 ЦПК України, суддя
Цивільну справу за позовною заявою позовної заяви Комунального підприємства «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги передати на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Б.С. Замікула