Справа № 643/6701/24
Провадження № 3/643/2482/24
10.09.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Опис обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 901917 від 16.06.2024, водій ОСОБА_1 16.06.2024 о 20-30 год. керував транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр-т Льва Ландау біля буд. 2/1 у м. Харкові з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», проте не зміг забезпечити здачу біологічного середовища (сеча). Висновок лікаря № 1715.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як порушення вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Позиція учасників справи
ОСОБА_1 у судовому засіданні 10.09.2024 просив закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте не зміг здати сечу з наступних причин. Він є інвалідом, в нього видалена одна нирка, інша нирка не працює, у зв'язку з чим він тричі на тиждень проходить процедуру гемодіалізу. Через вказані обставини його організм не виробляє сечу та він не мав фізіологічної змоги здати вказане біологічне середовище.
Досліджені докази
Крім вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 901917 від 16.06.2024, працівниками поліції надані наступні докази:
- рапорт співробітника поліції від 16.06.2024, згідно якого ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі охорони здоров'я, не зміг здати аналізи на стан наркотичного сп'яніння;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу і швидкість реакції № 1715, складений 16.06.2024 Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», згідно з яким заключний діагноз ОСОБА_1 встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сечі) у зв'язку з хворобою нирок (знаходиться на 3-х разовому гемодіалізі), інвалід 1 групи;
- постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2024, винесена в справі № 646/9930/23, яка набрала законної сили 03.05.2024, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 08.12.2023;
- довідка про повторність, складена ВАП УПП в Харківській області, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі вказаної вище постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2024.
- довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- СД-диск із відеозаписом.
ОСОБА_1 надані наступні докази:
- копія довідки (амбулаторної карти № 7/23) від 28.02.2023 Харківського обласного клінічного центру урології і нефрології Харківського обласного управління охорони здоров'я МОЗ України, згідно з якою ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні у відділенні амбулаторного гемодіалізу № 10 з 19.01.2023 по теперішній час. Клінічний діагноз: Хронічна хвороба нирок V ст. Замісна ниркова терапія програмним гемодіалізом. Цукровий діабет ІІ тип, середньої важкості в стані субкомпенсації. Діабетична нефропатія. Світлоклітинна карцинома лівої нирки, нефректомія лівої нирки (від 26.08.2022р). Синдром діабетичної ступні змішана форма. Діабетична ангіопатія н/к. Хронічна ішемія ІІ ст. за Фонтейном, ст. ураження за Вагенром 1А. Діабетична нейропатія н/к, хронічна сенсорно - моторна форма. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст, ризик 4. СН ША. Вторинна анемія. Дисциркуляторна енцефалопатія з лікворною гіпертензією, астенічним синдромом. Хронічний гепатит С. Ісход захворювання: Знаходиться на замісної ниркової терапії програмним гемодіалізом 2 рази на тиждень по 4 годин (вівторок, п?ятниця) в амбулаторному режимі;
- копія висновку Медичного центру ТОВ «Фрезеніус медикал кер Україна» від 30.08.2024, згідно з яким ОСОБА_1 проходить гемодіафільтрацію 3 дні/тижд. Рекомендації лікаря: продовжити нирково-замісну терапію методом гемодіалізу 3 рази на тиждень по 4 години 10 хвилин (ГДФ з постдилюцією). Дотримання дієти з обмеженням продуктів багатих фосфором (тверді сири, риба, напівфабрикати, супродукти), продукти з прихованим фосфором (содові напої, продукти з підсилювачами смаку), продукти багаті калієм (кісточкові фрукти, сухофрукти), солі до 2.5 г/д, контроль рівня спожитої рідини (набір не більше 2,5 кг в міждіалізний період). Продовжити прийом гіпотензивних препаратів. Корекція порушення кальцій-фосфорного обміну - дієта з обмеженням продуктів багатих на фосфор. АВ фістула в задовільному стані, ознак порушення кровотоку немає. Лікування та аналізи згідно галузевого протоколу № 89. Kt/V - 1.47;
- копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 271166 Центру інтервеційної кардіології та реперфузіонної терапії від 01.02.2024, згідно з якою повний діагноз ОСОБА_1 (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): IXC: Дифузний кардіосклероз. Клапанний стеноз гирла аорти І ст. Міокардіофіброз. Відносна недостатність мітрального клапану 2-3 ст. Відносна недостатність аортального клапану 2-3 ст. Коротка пробіжка нестійкої шлуночкової тахікардії (3 комплекси)(холтер ЕКГ від 30.01.2024 р.). Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 1 ст. Гіпертензивне серце. Ризик 4. СН ст. С за АНА/АСС зі зниженою систолічною функцією ЛІ (ФВ - 35%). І ФК за NYHA. ХСН ІБ ст. Асцит. Лівобічний гідроторакс. Супутній діагноз: Діабетична хвороба нирок. ХХ 5 ст., пролонгована НЗТ (гемодіаліз). Цукровий діабет ІІ типу, середньої тяжкості. Са лівої нирки (нефректомія 2023 р.).
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (п. 26, 27 постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17).
В ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/2020).
Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля (Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.
У справах про адміністративні правопорушення застосовується принцип презумпції невинуватості, згідно якого всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України»; ст. 62 Конституції України; рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 у справі № 1/34/2010; п. 39 постанови Верховного Суду 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Зміст стандарту доказування «поза розумним сумнівом» розкритий у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17, від 02.12.2022 у справі № 758/1780/17, від 29.11.2022 у справі № 693/1546/14-к, згідно яких такий стандарт доведення означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (Порядок). Згідно вказаних положень законодавства, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я врегульований розділом ІІІ Інструкції.
Згідно пункту 7 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Відповідно до п. 13 розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
Як вбачається з Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту співробітника поліції, ОСОБА_1 протягом 3-х год. не зміг забезпечити здачу біологічного середовища (сечі). Вказані дії кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд звертає увагу, що у Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, прямо зазначено, що ОСОБА_1 не зміг здати сечу через хворобу нирок (знаходиться на 3-х разовому гемодіалізі), інвалід 1 групи.
Наданою ОСОБА_1 медичною документацією підтверджується, що в нього видалена одна нирка, він страждає на хронічну хворобу нирок та перебуває на замісної ниркової терапії програмним гемодіалізом, який на даний час проходить тричі на тиждень.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд керується наступними презумпціями. У справі про адміністративне правопорушення суд не має права збирати за власною ініціативою докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та зобов'язаний розглянути справу в межах отриманих доказів. Обов'язок доведення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення покладений на працівників поліції. Зазначений факт повинен бути доведений поза розумним сумнівом шляхом надання суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б виключали будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинене та ОСОБА_1 є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність обставин, які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_1 .
Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, відноситься до умисних - тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків.
Виходячи із положень ч. 2 ст. 251 КУпАП та змісту стандарту доведення «поза розумним сумнівом», саме на працівників поліції покладений обов'язок спростувати доводи ОСОБА_1 відносно того, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте з фізіологічних причин (через наявність захворювання сечовидільної системи) не зміг здати необхідну кількість біологічного середовища (сечі).
Особами, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом, що нездача ОСОБА_1 сечі обумовлена його свідомими умисними діями, спрямованими на ухилення від проведення огляду, а не фізіологічною неспроможністю (через наявність захворювань сечовидільної системи) в конкретний період часу забезпечити здачу необхідної кількості біологічного середовища (сечі).
Керуючись принципом верховенства права, а також засадами справедливості судового розгляду, які закріплені в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для покладення на ОСОБА_1 відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння за вказаних вище обставин.
Ураховуючи наведене та надані стороною захисту докази, згідно яких ОСОБА_1 страждає на захворювання сечовидільної системи, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриває провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях особи, яка не змогла здати сечу, викладені в постановах Миколаївського апеляційного суду від 06.08.2021 у справі № 488/1553/21, Полтавського апеляційного суду від 15.09.2022 у справі № 953/16004/21, Вінницького апеляційного суду від 07.03.2023 у справі № 149/3485/22.
Керуючись ст. 130, 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов