Справа № 643/10730/23
Провадження № 1-в/643/304/24
11.09.2024
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника Салтівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області - ОСОБА_3 ,
розглянувши подання начальника Салтівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про приведення вироку суду у відповідність до закону стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченко Казахстан, громадянина України, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 18.10.2023 Московським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України,
Начальник Салтівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 звернулася до суду з поданням, в якому просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від покарання у зв'язку із набранням чинності 09.08.2024 Закону України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та на підставі ст. 74 КК України.
У поданні зазначено, що з 29.11.2023 на обліку Московського районного відділу філії ДУ «Центр Пробації» в Харківській області перебуває ОСОБА_4 , засуджений 18.10.2023 Московським районним судом м. Харкова.
ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, за спричинення потерпілій матеріального збитку на суму 1699,60 грн, що на даний час вже є «дрібним викраденням», а відтак засуджений підпадає під дію Закону України №3886-ІХ, яким фактично скасовано його кримінальну відповідальність.
Представник Салтівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та надала пояснення аналогічні викладеним у поданні.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду подання повідомлявся належним чином.
Прокурор Салтівської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення подання не заперечував.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності прокурора та засудженого.
Вислухавши думку представника органу пробації, дослідивши матеріали справи, суд вважає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_4 засуджений вироком Московського районного суду м. Харкова від 18.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Згідно зі ст. 76 КК України на засудженого в період іспитового строку були покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок набрав законної сили 18.11.2023.
За вироком суду подія відбулася 08.02.2023, вартість викраденого майна становить 1699,60 грн.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2684,00 грн.
Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на 2023 рік, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Внесені законодавцем зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу, що визначено положеннями статті 74 КК України.
Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX , на підставі ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, суд вважає подання начальника Салтівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про приведення вироку суду у відповідність до закону таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, -
Клопотання начальника Салтівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про приведення вироку суду у відповідність до діючого закону задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 18.10.2023, яким його визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк три роки, з покладенням обов'язків відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1