"11" вересня 2024 р.
Справа № 642/1689/24
Провадження№2/642/757/24
02 вересня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання- Брус М.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання батьківства, зміну прізвища та по батькові дитини та внесення змін до відповідних змін в актовий запис про народження дитини .
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він з вересня 2021 р. знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , проживають разом за адресою реєстрації Позивача АДРЕСА_1 , разом виховують першу дитину ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у Позивача з ОСОБА_3 народилась спільна дитина, донька ОСОБА_4 .
Позивач з мамою дитини намагались зареєструвати народження дитини через портал Дія, однак отримали відмову оскільки ОСОБА_3 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .
Оскільки, мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини - її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини (ч. 3 ст. 122 СК України).
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 через орган державної реєстрації актів цивільного стану не вдалося через відсутність будь-якого спілкування між ними.
З вересня 2021 року ОСОБА_1 (Позивач) з ОСОБА_3 проживали спільно однією сім'єю. Зареєструвати шлюб не могли через неможливість розірвання шлюбу із ОСОБА_2 .
У зв'язку з тим, що шлюб між матір'ю дитини та відповідачем ОСОБА_2 має формальний характер, вони проживали окремо, спільного господарства не вели, шлюбні стосунки не підтримували, на зв'язок відповідач не виходить, та навіть не знає про факт зачаття та народження дитини у його дружини ОСОБА_3 , то відсутня можливість подати спільну заяву подружжя про невизнання ОСОБА_2 батьком дитини.
Таким чином факт народження спільної дитини Позивача та Відповідача 2 зареєстровано Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №181 від 21.03.2024 р., проте, у відомостях про батька вказано відповідача 1 ОСОБА_2 , оскільки запис про народження дитини був виконаний відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 СК України, (дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя). Враховуючи те, що шлюб із ОСОБА_2 не був розірваним, батьком дитини вказали його, роз'яснивши про можливість оскаржити його батьківство після розірвання шлюбу у судовому порядку протягом року.
Позивач зазначає, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась від фактичних шлюбних стосунків між Позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що батьком дитини є саме він. Разом з ОСОБА_3 вони проживають разом як подружжя з 2022 року, ведуть спільне господарство. Від шлюбних відносин у них народилась спільна дитина, донька ОСОБА_4 . Батьком дитини записано відповідача, оскільки на момент зачаття та народження дитини, між ОСОБА_3 та відповідачем не розірвано шлюб у законному порядку.
Позивач під час вагітності опікувався ОСОБА_3 , разом очікували народження дитини, були партнерські пологи, від народження опікується і доглядає доньку, яка постійно проживає з позивачем та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 (підтверджується копією обмінної карти пологового будинку, з зазначенням місця проживання ОСОБА_3 ).
Позивач є біологічним батьком ОСОБА_4 та наразі проживає разом з її матірю та дитиною однією сімєю, виховує дитину та піклується про неї.
Крім того, 20.03.2024 року позивач звернувся до медико-генетичного центру МАМА ПАПА для отримання доказів (для суду), а саме для проведенння аналізу ДНК на батьківство. Так 28.03.2024 року були отримані результати, згідно яких ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 з ймовірністю батьківства 99,99999996%. Оскільки аналіз ДНК проводився до реєстрації народження дитини, то По-батькові дитини вписано відповідно до Ім'я біологічного батька, і саме тому фактично аналіз проведений без ідентифікації дитини, оскільки на момент відібрання матеріалів, факт народження дитини не був зареєстрований. Позивач хоче бути зазначеним батьком дитини у свідоцтві про її народження та в актовому записі про народження, а тому змушений звернутись до суду, та просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актового запису №181 від 21.03.2024 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: -в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_2 » зазначивши батьком дитини « ОСОБА_1 »; прізвище дитини « ОСОБА_5 » змінити на « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 ».
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
23.04.2024 року від відповідача ОСОБА_3 подано заяву про визнання позову.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.05.2024 року у справі призначено молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
На адресу суду від судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання про уточнення завдання судовому експерту.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.06.2024 року відновлено провадження у справі та призначено засідання для розголяду клопотання експерта.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01.07.2024 року клопотання судового експерта задоволено, та на вирішення експертів поставлено уточнене питання. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 05.08.2024 року після надходження на адресу суду висновку експерта провадження у справі було відновлено та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в тому числі його неодноразово було сповіщено шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.
Від третьої особи Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, та вказали що заперечень до позовних вимог не мають.
Вислухавши пояснення сторін, всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин заявлений позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харків народилася дитина ОСОБА_4 , про що складений актовий запис про народження № 181 від 21.03.2024 року Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Батьками дитини записані - "мати" - ОСОБА_3 , "батько" - ОСОБА_2 .
Позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_3 , яка на той час перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , у період їх спільного проживання завагітніла від нього (позивача) та народила доньку.
Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову ( ст.206 ЦПК України).
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст.82 ЦПК України).
Відповідач ОСОБА_3 по справі позовні вимоги визнала.
Проте до суду заяви від другого відповідача ОСОБА_2 не надходило.
Згідно з частиною 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм Сімейного Кодекса, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до вимог частин 1,2,4 ст.128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно ст.129 Сімейного кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
У відповідності до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126,127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Згідно Висновку експерта №СЕ-19/121-24/15356-БД від 29.07.2024 року, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події складає 99,999999999991%.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
Враховуючи те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає величину не менше 99,99%, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства підлягають задоволенню.
Оскільки позивач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте відомості про нього як батька дитини, не були внесені у свідоцтво про народження дитини, тому відповідно до ст.134 Сімейного кодексу України необхідно внести зміни до актових записів про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. За №96/5 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до п.1.7. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання від 12.01.2011 № 96/5, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Враховуючи наведене, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивач не наполягав на стягненні з відповідачів, понесених ним судових витрат, суд дане питання не вирішує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-4,5,12,13, 206, 258, 263-265,268, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.н. НОМЕР_1 ) батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису № 181 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 21.03.2024 року Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме:
- виключити відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце ОСОБА_9 , громадянин Сирійської Арабської Республіки;
- в графі батько записати « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Харків, громадянин України;
- змінити в графі прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_10 », змінити в графі по-батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_11 ».
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.09.2024 року.
Суддя О.В. Бородіна