11.09.2024
Справа №642/3945/24
Провадження №3/642/1314/24
11 вересня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
26.06.2024 о 16-32 год. за адресою: м. Харків, вул. Гиївська, 14, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом OPEL ASTRA , д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, млява мова, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest №0027 та проведення такого огляду у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ відмовився, двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 26.06.2024 року о 16-32 год. за адресою: м. Харків, вул. Гиївська, 14, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом OPEL ASTRA , д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленним права керування транспортним засобом та вчинив правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 26.06.2024 о 17-40 год. за адресою: м. Харків, вул. Гиївська, 21, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом OPEL ASTRA , д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest №6820, який показав результат - 0,96%, з яким водій не погодився. Від проведення такого огляду у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ відмовився, двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 26.06.2024 року о 17-40 год. за адресою: м. Харків, вул. Гиївська, 21, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом OPEL ASTRA , д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленним права керування транспортним засобом та вчинив правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань до суду не подавав.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст. 268КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яких присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2. 1 А , 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.3 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Пунктом 2.1(а) ПДР України визначено обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за порушення пункту 2.1 (а) ПДР України передбачена статтею 126 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №910932 від 26.06.2024 року та протоколу ААД №910929 від 26.06.2024, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора проводився та показав результат - 0,96 проміле, з яким водій був не згоден. Однак ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, відповідно до визначеної законом процедури, відмовився.
Дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та у закладі охорони здоров'я та фіксації відмови вказаного водія від проходження такого огляду відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом проведено перегляд відеозаписів з відеореєстратора та службового бодікама, які долучені до матеріалів адміністративної справи, на яких зафіксовані обставини вчиненних адміністративних правопорушень.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів, вбачається, що в ході спілкування з водієм у інспекторів виникла підозра про його перебування в стані алкогольного сп'яніння, тому останньому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, від чого водій під відеофіксацію відмовився.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що у даній справі про адміністративне правопорушення доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП України передбачено відповідальність, коли особа двічі протягом року притягалась за вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тому для кваліфікації діяння за ч. 3 ст. 130 КУпАП має бути доведено факт попереднього вчинення діяння, передбаченого ч. 1 вказаної статті, протягом року до повторного вчинення аналогічного правопорушення.
Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.05.2024, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, та постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.04.2024, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень за ч. 3 ст. 130 КУпАП і піддано адміністративному стягненню.
В матеріалах справи наявне направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Крім того, судом переглянуто відеозапис зі службових відеокамер, які долучено до адміністративних матеріалів.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті вчинене повторне протягом року.
Протоколи про адміністративні правопорушення складені поліцейськими за порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України та за порушення водієм вимог п.2.1а ПДР України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.3 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №910932 та серії ААД №910929 від 26.06.2024, у яких зафіксовано, факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, переглянутими судом відеозаписами зі службової бодікамери, які долучені до матеріалів адміністративної справи, на яких зафіксовані обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а саме відмову від проходження огляду водієм ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, а також постановами про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №910933 та серії ААД №910665 від 26.06.2024, рапортами інспекторів ДПП УПП в Харківській області, копією постанови серії ЕНА №2295143 від 02.06.2024 складеної відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд дійшов висновку, що дії поліції відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» в частині подяку встановлення у водія ознак сп'яніння.
При таких обставинах, вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.3 ст.130 КУпАП, є доведеною.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Санкцією ч.3 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КупАП стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу. Оплатне вилучення не застосовується в зв'язку із тим, що транспортний засіб належить іншій особі, про що свідчить інформація у протоколі.
Згідно ч.2ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного керуючись ст. ст.40-1,33,36,ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, 279,280,283,284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605(шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. В. Бородіна