11 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 308/21237/23 пров. № А/857/17033/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Прачук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року (головуючий суддя Деметрадзе Т.Р., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Закарпатської митниці про скасування постанови про порушення митних правил №1097/30500/23 від 08.11.2023.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати таке і ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що у оскаржуваному рішенні суду зазначено, що позивач не повідомляв, що ним подавалась заява про продовження терміну доставки вантажу. Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач звертався до Закарпатської митниці із заявою про продовження терміну транзиту 26.09.2023 вих. № 57/23, дану заяву було зареєстровано Закарпатською Митницею за вх. №26754/13-28 26.09.2023 та повідомляв про дану заяву працівника Закарпатської митниці під час оформлення протоколу, однак дану інформацію працівником митниці не було взято до уваги.
Відповідно до ч.1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Фактично, судом першої інстанції було надано перевагу твердженням, які були надані відповідачем, в той час як заяві про продовження терміну доставки вантажу, як доказу який підтверджує неможливість доставки вантажу в строк, судом не надано належної правової оцінки.
Тобто, рішення яким відмовлено позивачу у задоволенні вимог фактично ґрунтується на тому, що доказ, який підтверджує неможливість доставки вантажу, не відповідає вимогам, що пред'являються до заяв, передбачені п.п. 5, 6 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму №657 від 31.05.2012 (далі - Порядок). Однак, відповідно до Порядку, заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання. Апелянт зазначає, що заява була розглянута митницею, жодних зауважень чи відмов у задоволенні заяви від відповідача не надходило.
Враховуючи те, що у зв'язку з поломкою транспортного засобу та повільним просуванням Е-черги, позивач не мав змоги доставити вантаж у строк до 26.09.2023, то відповідно звернувся із заявою до відповідача про продовження строку транзиту.
Після усунення апелянтом власними силами неполадки транспортного засобу, враховуючи повільне просування Е-черги, він вжив всіх необхідних заходів для найшвидшої доставки транспортного засобу, вантажу та документів на вантаж до митниці 8.10.2023 (митний пост «Ужгород - автомобільний» Закарпатської митниці). Вини Апелянта у вчиненні зазначеного в постанові митниці порушенні митних правил не має, відповідачем в суді першої інстанції вину правопорушника також не доведено, жодних збитків державі чи третім особам не завдано.
Отже, судом не було повністю досліджено всі обставини справи, що призвело до винесення необгрунтованого рішення, що в свою чергу є порушенням ст. 242 КАС України.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2023 о 13 год. 10 хв. в зону митного контролю митного поста «Ужгород - автомобільний» Закарпатської митниці у напрямку «виїзд з України» прибув вантажний автомобіль марки «SCANIA R420», державний реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , що переміщував вантаж «Тирса агломерована у вигляді паливних гранул» під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .
Вантаж експортувався на підставі наступних документів - CMR б/н від 21.09.2023 року, рахунок-фактура №231 від 21.09.2023 року, МД 23U305110012323 U0 від 21.09.2023 року. За результатами митного контролю встановлено, що 21.09.2023 Закарпатською митницею вказаний вище вантаж був оформлений у режимі «Транзит» згідно з митною декларацією МД 23UA305110012323U0 від 21.09.2023, а водій - перевізник громадянин України ОСОБА_1 зобов'язався доставити цей вантаж та документи на нього в строк до 26.09.2023 на митний пост «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці.
Однак, фактично вантаж та документи на нього доставлений на митний пост «Ужгород-автомобільний» Закарпатьскої митниці 08.10.2023, тобто із запізненням на дванадцять діб.
За результатами розгляду справи, заступником начальника Закарпатської митниці винесено постанову від 08.11.2023 №1097/30500/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо становить 8500 гривень.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 1 статті 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень в залежності від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту визначено 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, підставами для притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, є, зокрема, порушення строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на десять діб.
Виходячи із зазначених положень МК України, термін доставки вантажу «Тирса агломерована у вигляді паливних гранул» та документів на нього у митницю, був встановлений до 26.09.2023 року, проте фактично був доставлений 08.10.2023 року, тобто із запізненням на дванадцять діб.
Як на незаконність оскаржуваної постанови позивач вказав на те, що під час очікування у Е- черзі сталася поломка транспортного засобу, ремонт якого він проводив власними силами, та власне повільним просуванням Е-черги виникло таке запізнення, про що ним було повідомлено Закарпатську митницю листом від 26.09.2023 вих. №57/23.
Суд першої інстанції врахував, що подана заява ОСОБА_1 до митниці не відповідає вимогам, що пред'являються до заяв, передбачені п.п. 5, 6 розділу VII Порядку мвиконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму № 657 від 21.05.2021. Також, суд вірно зауважив, що під час складання протоколу про порушення митних правил №» 01097/30500/23 від 08.10.2023, ОСОБА_1 не повідомляв, що ним подавалась відповідна заява про продовження терміну доставки вантажу, про що свідчить його підпис.
Крім того, як правильно вважав суд першої інстанції, сам факт подання заяви до митного органу про продовження терміну доставки вантажу без подання відповідних документів не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року по справі №308/21237/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. І. Мікула
А. Р. Курилець