11 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 308/6654/24 пров. № А/857/16923/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Прачук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року (головуючий суддя Деметрадзе Т.Р., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського 2 взводу роти ТОР батальйону УПП в Закарпатській областіДПП про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ДПП Національної поліції України, поліцейського 2 взводу роти ТОР батальйону УПП в Закарпатській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1810995 від 03.04.2024.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати таке і ухвалити нове, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що в позовній заяві було вказано всього чотири підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1810995 від 03.04.2024 року, а саме:
- в постанові поліцейського безпідставно вказано про порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР, оскільки місцем фіксування швидкості руху автомобіля був не населений пункт, а ділянка автодороги М-06 (790 км), яка розташована поза межами населеного пункту. У зв'язку з тим, що контроль швидкості руху відбувся поза межами населеного пункту, то позивачу не може ставитися у вину порушення п.12.4. ПДР, яким встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
- позивача не могло бути притягнуто до відповідальності за порушення вимог знаку обмеження швидкості руху 3.29, оскільки в даному випадку такий знак був установлений з порушенням вимог ПДР і залишений після проведення ремонтних робіт, на час яких його було встановлено, що згідно п.12.10. ПДР виключає можливість притягнення водія до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху;
- на ділянці автодороги М-06, де 03 квітня 2024 року відбулась зупинка автомобіля під керуванням позивача, не було встановлено дорожній знаків з дотриманням вимог п.8.2-1. ПДР і національного стандарту ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху ЗНАКИ ДОРОЖНІ Загальні технічні умови Правила застосування» - Пункт 14.5.25.
- поліцейським грубо порушено вимоги ст..268 КУпАП України, оскільки він проігнорував клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання позивачу можливості скористатися правовою допомогою.
В рішенні, яке оскаржується, суд лише частково навів зазначені доводи позовної заяви і дав деяку оцінку лише другому з них (щодо застосування п.12.10 ПДР) , а три інших повністю проігнорував, що свідчить про неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи, які мають значення для справи.
Таким чином, рішення суду не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст.246 КАС, оскільки в ньому відсутня мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
В мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд визнав зазначену обставину доведеною виключно на підставі даних постанови поліцейського, яка оскаржується, що очевидно суперечить як вимогам Глави 5. «Докази та доказування» КАС України, так і основними засадами (принципами) адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі).
Інші наведені у рішенні докази, а саме фотоматеріали, додані представником відповідача до відзиву на позов, не містять відомостей про те, що така швидкість руху була зафіксована «саме в зоні дії знаку обмеження швидкості 50 км/год».
Суд у рішенні не назвав, які саме з наданих позивачем фотоматеріалів підтверджують цю обставину. Однак, з наявного у справі відзиву на позов видно, що до нього було додано 16 додатків, з яких лише стосуються моменту вимірювання швидкості руху приладом TruCam, а саме це: зображення 2771.jpg та фрагмент відеозапису 1712138346_g9000_0403_095906.avi.
Щодо зображення 2771.jpg, то апелянт зауважив, що на ньому є два фото передньої частини автомобіля з д.н.з НОМЕР_1 , а на третьому зафіксовано мабуть цей же автомобіль на дорожньому полотні. При цьому, на третьому фото чітко видно, що в момент вимірювання швидкості руху автомобіль знаходився далі за дорожній знак, який видно в лівій частині цього фото.
Більше того, даний факт підтверджує і наявна поряд з цим фото технічна інформація, а саме вказано, що автомобіль знаходить на відстані 269,1 м від приладу TruCam.
Фрагмент відеозапису 1712138346_g9000_0403_095906.av містить інформацію лише щодо дати і часу його здійснення і про рух автомобіля з д.н.з НОМЕР_1 по автодорозі протягом 6 секунд з моменту вимірювання швидкості його руху, що відповідає одному з фото зображення 2771.jpg При цьому, з цього короткого відеозапису видно, що в момент вимірювання швидкості руху автомобіль перебуває на більшій відстані ніж дорожні знаки, які видно в лівій частині зображення.
Ні фрагмент відеозапису 1712138346_g9000_0403_095906.av , ні зображення 2771.jpg не містять відомостей про те, що швидкість руху автомобіля з д.н.з НОМЕР_1 становила 73 км/год і на них зафіксовано автомобіль який лише наближається до знаку обмеження швидкості.
Також, жодних фотоматеріалів та доказів того, що швидкість руху автомобіля з д.н.з НОМЕР_1 була зафіксована саме «в зоні дії знаку обмеження швидкості 50 км/год» відповідачем не надано, а тому висновки суду першої інстанції про доведеність такої обставини є безпідставними.
Більше того, відповідачем не надано і доказів того, що зафіксований на наданих ним фото і відеоматеріалах дорожній знак означав обмеження швидкості руху саме 50 км/ год, оскільки на фото і на відео видно лише зворотній бік дорожнього знаку.
Також, суд першої інстанції безпідставно вказав, що позивач не заперечує того, що такий знак був розміщений, оскільки в позовній заяві якраз і було наголошено дослівно таке: «Категорично стверджую, що на ділянці автодороги М-06, де 03 квітня 2024 року відбулась зупинка його автомобіля, не було встановлено дорожній знаків з дотриманням зазначених вимог ПДР і національного стандарту.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ЕНА №1810995 від 03.04.2024 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно даної постанови ,03.04.2024 року о 09 год. 59 хв., на автодорозі М-06 790 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz GLK 250», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 73 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху в зоні дії знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості руху (50 км./год.), тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно досліджених судом першої інстанції фотоматеріалів, обставини, викладені у постанові, дійсно відбувались 03.04.2024 року. Крім того, фотоматеріали містять підтвердження факту того, що лазерний прилад для вимірювання швидкості на момент фіксування правопорушення знаходився в руках у працівника патрульної поліції.
Згідно доданої роздруківки з показників лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС000618, 03.04.2024 року було зафіксовано швидкість 73 км/год. автомобіля «Mercedes Benz GLK 250», номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/29750 від 01.12.2024 року, яке чинне до 01.12.2024 року, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС000618, на який було зафіксовано правопорушення, є придатним до застосування, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +- 2 км/год. в діапозоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +- 1% в діапозоні від 201 км/год. до 320 км/год.
Дорожній знак 3.29 вдіноситься до заборонних дорожніх знаків та встановлює “Обмеження максимальної швидкості». Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.
Судом першої інстанції, також встановлено, що на вказаній ділянці дороги встановлений дорожній знак з обмеженням швидкості 50 км./год.
Суд першої інстанції правильно вважав, що не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що на вказаній ділянці дороги ремонтні роботи не проводяться, а тому даний знак встановлений з порушенням, оскільки згідно листа зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області №457/02-22 від 09.04.2024 встановлено, що на ділянці дороги М-06 Київ-Чоп, км. 790+321 - км. 811+030, у 2021 році проводився поточний середній ремонт. У зв'язку з тим, що у 2022 році рф віроломно вторглася на територію України, середні і капітальні ремонти були призупинені.
Однак, через те, що на лівому проїзді автодороги М-06 Київ-Чоп розібрані 3 мости, автодорога не працює у звичному режимі. Згідно погодженої тимчасової схеми організації дорожнього руху, організований об'їзд небезпечної ділянки з двостороннім рухом із встановленням відповідних дорожніх знаків з обмеженням максимальної швидкості в небезпечних місцях з метою попередження ДТП.
Як вірно зауважив, суд першої інстанції, вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, є допустимим, оскільки згідно з інформацією ДП «Укрметртестстандарт» лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20, спроможний здійснювати вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки наявні у матеріалах справи докази повністю підтверджують в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення останнім вимог дорожнього знаку 3.29 обмеження максимальної швидкості руху (50 км./год.).
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2024 року по справі №308/6654/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. І. Мікула
А. Р. Курилець