09.09.2024
Справа №642/5330/24
Провадження №1-кс/642/2879/24
09 вересня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
05 вересня 2024 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга представника військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої посадової особи другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання даним правоохоронним органом повідомлення № 2728 від 09.05.2024 командира цієї військової частини ОСОБА_3 про можливе вчинення військовослужбовцем цієї частини ОСОБА_4 кримінального правопорушення та зобов'язання внести такі відомості за визначеною заявником правовою кваліфікацією (ст.408 КК України).
В обґрунтування скарги представник заявника зазначив, що після звернення до правоохоронного органу з заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.05.2024, яке отримано уповноваженою особою Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві 21.05.2024, однак до теперішнього часу відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були та досудове розслідування не було розпочато.
Посилаючись на ст.214 КПК України вважає таку бездіяльність посадової особи правоохоронного органу незаконною та просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену даного правоохоронного органу внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2024 про вчинення кримінального правопорушення за визначеною ним кваліфікацією злочину.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у поданій скарзі просив проводити розгляд скарги за його відсутністю.
Представник другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду скарги.
Згідно ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувального пристрою не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України,
Пунктом 1 частини 1статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно положень ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення не пізніше 24 годин після їх подання. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім цього, внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Як вбачається із заяви командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 09.05.2024, останній просив внести до ЄРДР відомості про вчинення військовослужбовцем цієї частини ОСОБА_4 кримінального правопорушення та зобов'язання внести такі відомості за визначеною заявником правовою кваліфікацією ст.408 КК України.
В межах даної скарги встановлено, що відомості за заявою командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 до ЄРДР не внесені, що суперечить вимогам ст. 214 КПК України, положення якої визначає строки внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Будь-яких правових підстав для відмови у внесенні вказаних відомостей до ЄРДР при розгляді зазначеної скарги слідчому судді не надано.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Враховуючи викладене, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя приходить до висновку про зобов'язання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Полтаві, визначеного в установленому законом порядку, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 № 2728 від 09.05.2024.
У постанові від 01.12.2022 у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак, при цьому, не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, враховуючи вимоги частини 2 статті 26 КПК України, слідчі судді не наділені повноваженнями здійснювати оцінку обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям провадження, відповідно до статті 284 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ст.214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим, дізнавачем або прокурором.
Отже, згідно положень ст.214 КПК України визначати попередню правову кваліфікацію конкретного кримінального правопорушення на стадії початку досудового розслідування входить в компетенцію слідчого, дізнавача або прокурора. Вирішення даного питання відноситься суто до дискреційних повноважень цих осіб.
Кримінально-правова кваліфікація обставин вчинення злочину особою є підставою для оголошення про підозру і здійснюється виключно в порядку глави 22 КПК України.
Статтями 36, 40 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий і дізнавач , здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином заявнику не належить право на реєстрацію заяви (повідомлення) про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій особи за диспозицією КК України, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями КПК України.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією. Згідно із вимогами ч. 5ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється. Статтею 214 КПК України визначено, що кваліфікацію кримінально-караного діяння здійснює слідчий при внесенні відомостей до ЄРДР.
Системний аналіз положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України; п. 1 розділу 2 Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, дає підстави для висновку, що слідчий вносить відомості до ЄРДР про попередню правову кваліфікацію повідомленого правопорушення, яке він вважає найкращим за даних обставин. Відтак питання попередньої кваліфікації кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями останнього.
Крім цього, визначення кваліфікації діяння щодо якого наведено відомості в заяві про кримінальне правопорушення не відноситься до повноважень слідчого судді, в тому числі при зобов'язанні слідчого внести відповідні відомості в ЄРДР, а тому, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень.
Враховуючи наведене, вимоги скарги в цій частині є безпідставними, не ґрунтуються на законі, а тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 303-307, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, внести відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання даним правоохоронним органом повідомлення № 2728 від 09.05.2024 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування кримінального провадження за викладеними в заяві фактами.
В задоволенні скарги в іншій частині- відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та проголошена 09.09.2024.
Слідчий суддя: ОСОБА_5