11.09.2024
Справа № 642/5057/24
Провадження № 1-кс/642/2914/24
11 вересня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованї прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62024170020006442 від 20.08.2024 за ч.1 ст. 415 КК України,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене 19.08.2024 в ході огляду місця події, а саме на автомобіль Volkswagen Amarok, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності в/ч НОМЕР_2 , та визначити місцем його зберігання - майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що Другим СВ (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.08.2024 за №62024170020006442 за ч.1 ст. 415 КК України за фактом того, що 19.08.2024 близько 13-00 год за адресою Харківська обл., Куп'янський р-н, смт Приколотне, Вільхуватської ТГ по вул. Центральна на території проїжджої частини, біля мобільного відділення нової пошти №1000, автомобіль Volkswagen Amarok, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на балансі в/ч НОМЕР_2 , під керуванням військовослужбовця ДПСУ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, останній помер у лікарні.
19.08.2024 в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено: автомобіль Volkswagen Amarok, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності військовій частині НОМЕР_2 .
Вилучений автомобіль відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом, так як зберіг на собі сліди вчинення злочину. Вказані відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою слідчого від 19.08.2024 вказані вилучені предмети визнано речовими доказами.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Представник в/ч, яка є власником вилученого т.з., надав заяву про розгляд клопотання прокурора про арешт майна без його участі.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, Другим СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020006442 від 20.08.2024 за ч. 1 ст. 415 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.
19.08.2024 в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено: автомобіль Volkswagen Amarok, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності військовій частині НОМЕР_2 .
Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так, клопотання про арешт майна направлено прокурором до суду поштовим зв'язком 20.08.2024, фактично клопотання надійшло до суду 26.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26.08.2024, клопотання повернуто прокурору на доопрацювання, згідно положень ч.3 ст. 172 КПК України, та встановлено строк в 72 год, з моменту вручення копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвалу слідчого судді від 26.08.2024 отримано прокурором 06.09.2024, після чого, 06.09.2024 клопотання з усунутими недоліками поштовим зв'язком направлено до суду, фактично клопотання надійшло в провадження судді 09.09.2024.
Таким чином, клопотання подано прокурором з дотриманням процесуального строку.
Так, згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Враховуючи те, що прокурором надано достатньо доказів, що вилучений автомобіль має доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 19.08.2024 в ході огляду місця події, а саме на:
- автомобіль Volkswagen Amarok, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності військовій частині НОМЕР_2 .
Визначити місцем зберігання арештованого майна - майданчик тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали доручити слідчому, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя