Справа № 953/6810/24
Провадження № 3/953/2159/24
26 серпня 2024 року м. Харків
Київський районний суд міста Харковау складі
головуючої судді Глос М. Л.,
за участю секретаря Сороченко М. О.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює водієм у ТОВ «Нова Пошта», проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 17 липня 2024 року о 18:40 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем CITROEN BERLINGO, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Генерала Удовиченка, 92 у м. Харкові під час здійснення всупереч вимогам пункту 14.6 Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР, Правила) обгону на перехресті здійснив зіткнення з автомобілем OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень і було завдано матеріальних збитків.
Ці дії ОСОБА_1 отримали правову кваліфікацію за ст. 124 КУпАП як порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_1 у своїх поясненнях у судовому засіданні заперечив винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, наголошуючи, що місце ДТП не є перехрестям, оскільки не позначено відповідним дорожнім знаком, ділянка дороги, на яку повернув автомобіль OPEL OMEGA, не має наскрізного проїзду, цю вулицю не позначено ні на карті, ні у протоколі і на схемі ДТП, а зазначене місце є виїздом на прилеглу територію.
Потерпілий ОСОБА_2 неодноразово викликався у судове засідання шляхом завчасного направлення повісток на адресу, за якою він зареєстрований у встановленому законом порядку за даними Реєстру територіальної громади м. Харкова і яку сам вказав у власних письмових поясненнях на місці ДТП. Однак кореспонденція поверталася до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведених обставин суд вичерпав процесуальні можливості забезпечення участі у судовому засіданні і допиту потерпілого, а його неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
У своїх письмових поясненнях на місці пригоди, які були досліджені судом, ОСОБА_1 повідомляв такі обставини. 17 липня 2024 року о 18:40 год. він на своєму авто CITROEN BERLINGO рухався по вулиці Генерала Удовиченка у напрямку вулиці Леся Сердюка. Попереду нього з правого боку рухався автомобіль OPEL OMEGA, який спочатку загальмував. Він, ОСОБА_1 , увімкнув покажчик лівого повороту і почав обгін, а OPEL OMEGA у цей момент повернув ліворуч у провулок. ОСОБА_1 припускав, що він міг не побачити увімкнений покажчик лівого повороту автомобіля OPEL OMEGA, оскільки покажчик був тьмяним, і задня частина цього авто знаходилася на яскравому сонячному світлі (а. с. 4).
У письмових поясненнях, наданих суду і досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_1 підтвердив ці ж самі обставини, доповнивши їх окремими деталями. Зокрема, водій зазначив, що безпосередньо перед ДТП він рухався зі швидкістю не більше 50 км/год. Перед початком обгону автомобіля OPEL OMEGA він переконався у відсутності дорожніх знаків та дорожньої розмітки, які б забороняли відповідний маневр. Коли він уже здійснював обгін, рухаючись смугою зустрічного руху, автомобіль OPEL OMEGA раптово і несподівано для нього повернув ліворуч для виїзду на прилеглу територію. ОСОБА_1 акцентував увагу на тому, що на місці пригоди обгін не заборонений, а тому, на його думку, він не вчиняв порушення Правил, зазначеного у протоколі (а. с. 9).
Потерпілий ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях на місці пригоди, які були досліджені судом, підтвердив факт зіткнення керованого ним автомобіля OPEL OMEGA з автомобілем CITROEN BERLINGO під керуванням ОСОБА_1 у той час, коли він повернув з вулиці Генерала Удовиченка у провулок, а автомобіль CITROEN BERLINGO почав маневр обгону (а. с. 3).
У судовому засіданні було досліджено наданий ОСОБА_1 висновок № 145/24 від 03.08.2024 року за результатами судової автотехнічної експертизи, виконаної на замовлення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (страховика за договором цивільно-правової відповідальності власника автомобіля CITROEN BERLINGO, державний номерний знак НОМЕР_1 ) судовим експертом Скороходом К. М. Згідно з цим висновком невідповідності дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 14.6 Правил за результатами експертного дослідження не вбачається.
В обґрунтування наведеного експерт у мотивувальній частині висновку зазначив, що згідно з наданим водієм страховій компанії відеозаписом перед місцем зіткнення автомобілів не встановлено дорожніх знаків, які б вказували на наявність попереду перехрестя, натомість у напрямку руху та повороту автомобіля «OPEL OMEGA» встановлено дорожній знак 5.32.1 (тупик), що вказує на відсутність наскрізного проїзду. З огляду на ці дані експерт констатував, що ДТП відбулося при в'їзді авто «OPEL OMEGA» на прилеглу територію, отже, місце події не є перехрестям, а тому положення п. 14.6 Правил не регламентували дій водія у даній дорожній ситуації.
Водночас експерт виснував, що за наведених обставин ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п. 12.3 ПДР щодо обов'язку водія у разі виявлення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Відповідно до проведених експертом розрахунків у даній дорожній обстановці водій автомобіля CITROEN BERLINGO не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем OPEL OMEGA, а тому вимоги пункту 12.3 Правил не порушив.
Крім цього, експерт оцінив дії іншого учасника ДТП ОСОБА_2 і констатував невиконання ним передбаченого п. 1.10 Правил обов'язку водія перед перестроюванням чи будь-якою зміною напрямку руху переконатися у безпечності такого маневру, що перебуває у причино-наслідковому зв'язку з зіткненням транспортних засобів.
У зазначеному документі експерт засвідчив свою обізнаність про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК за надання завідомо неправдивого висновку і за ст. 385 цього Кодексу за відмову від надання висновку (а. с. 11-15).
Експерт ОСОБА_3 у своїх поясненнях у судовому засіданні повністю підтвердив свій висновок і зазначив, що він визнав ділянку проїзної частини на місці ДТП виїздом на прилеглу територію, а не перехрестям за сукупністю таких ознак: нестановленням дорожніх знаків, які б попереджували, що попереду перехрестя; відсутністю у напрямку руху автомобіля OPEL OMEGA наскрізного проїзду, що підтверджено дорожнім знаком 5.32.1 (тупик) і результатами огляду місцевості за наданими водієм відеозаписами.
Допитаний судом свідок - інспектор патрульної поліції Шахов М. А., який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що вважав місце ДТП перехрестям і з урахуванням цього кваліфікував дії водія ОСОБА_1 , оскільки у цьому місці до дороги по вул. Генерала Удовиченка прилягає інша, на яку звернув автомобіль OPEL OMEGA. Назву цієї дороги у протоколі не вказав тому, що вона була невідома. Свідок зазначив, що питання про наявність чи відсутність наскрізного проїзду цією дорогою не з'ясовував і вважає, що це не має істотного значення для оцінки дій водія. Підтвердив, що жодних попереджувальних дорожніх знаків про наявність перехрестя перед місцем пригоди дійсно не встановлено. Проте, на думку інспектора поліції, навіть за умови, що відповідна ділянка дороги не є перехрестям, ОСОБА_1 , здійснюючи обгін у цьому місці, порушив вимоги ПДР, а тому повинен нести адміністративну відповідальність, не виключено, що за порушення інших вимог Правил, не зазначених у протоколі. Поліцейський висловив думку про те, що у разі неправильного документування адміністративного правопорушення у протоколі матеріали справи доцільно повернути для належного оформлення.
У судовому засіданні було переглянуто виготовлений ОСОБА_1 відеозапис обстановки на місці події, на якому зафіксовано відсутність перед місцем ДТП дорожніх знаків, що позначали би перехрестя, а також встановлення у напрямку повороту автомобіля OPEL OMEGA знака 5.32.1 (тупик).
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Належне виконання цих завдань не допускає спрощеного та формального підходу до розгляду справ даної категорії.
Органу, посадовій особі, уповноваженим розглядати справу про адміністративне правопорушення, як унормовано ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП, надсилається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення з посиланням на нормативний акт, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Суд, як і інші органи (посадові особи), згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, предметом розгляду суду є протокол про адміністративне правопорушення, у якому окреслюються межі судового розгляду. Керуючись вимогами ст. 280 КУпАП, суд вирішує у справі питання, чи вчинила дана особа лише те адміністративне правопорушення, що зазначене у протоколі, за викладених у цьому документі обставин і чи правильною є юридична кваліфікація діяння.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, враховуючи процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності і зміст адміністративних стягнень, які можуть бути досить обтяжливими для людини і становити істотне втручання у її конвенційні права, норми КУпАП носять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними і підпадають під гарантії справедливого судового розгляду, встановлені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (зокрема, рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, п. п. 21-22).
За своїм змістом протокол про адміністративне правопорушення подібний до обвинувального акта у кримінальному провадженні як документа, в якому викладається офіційне твердження уповноваженого органу держави про вчинення особою правопорушення з зазначенням фактичних обставин його скоєння, юридичного формулювання обвинувачення і правової кваліфікації діяння. З огляду на викладене вище суд вважає за можливе застосувати у справі про адміністративне правопорушення за аналогією правила статті 337 Кримінального процесуального кодексу України щодо меж судового розгляду - розгляду справи лише стосовно особи, якій пред'явлено звинувачення, і лише у межах висунутого обвинувачення.
Виходячи з наведеного суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не вправі вирішувати питання про винуватість чи невинуватість у скоєнні проступку іншої особи, стосовно якої протокол про адміністративне правопорушення не складався або не розглядається у межах даного провадження, а також про наявність чи відсутність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак іншого правопорушення, яке не ставиться їй за провину згідно із протоколом. Вчинення таких дій означало б виконання судом невластивої йому функції і перебирання не себе процесуальної компетенції сторони обвинувачення (органу, уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення), що є несумісним з установленими у ст. 6 Конвенції гарантіями справедливого судового розгляду.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, поставленого йому за провину, з огляду на таке.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, становить порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Зазначена правова норма є банкетною, тобто відсилає до конкретних положень Правил дорожнього руху, якими повинен був керуватися водій чи інший учасник руху у відповідній дорожній ситуації і яких він не дотримався.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінувалося недотримання лише встановленої п. 14.6 Правил дорожнього руху заборони здійснювати обгін на перехресті. Будь-яких інших порушень цих Правил водієві за провину не ставилося.
Отже, у межах судового розгляду у цій справі вирішення питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення потребує з'ясування, чи є ділянка проїзної частини на місці події перехрестям.
Відповідно до визначення, наведеного у п. 1.10 ПДР, перехрестя - це місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Водночас прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Отже, обов'язковим критерієм розмежування перехрестя і місця прилягання до дороги виїзду з прилеглої території є наявність чи відсутність наскрізного проїзду з території, що прилягає до краю проїзної частини. Відсутність наскрізного проїзду позначається інформаційно-вказівним знаком 5.32.1 (тупик).
За Правилами дорожнього руху перехрестя кожного виду позначаються відповідними попереджувальними дорожніми знаками: 1.21 - перехрещення рівнозначних доріг; 1.22 - перехрещення з другорядною дорогою; 1.23.1 чи 1.23.2 - прилягання другорядної дороги з правого або лівого боку відповідно. У населених пунктах кожен із цих знаків встановлюється на відстані 50-100 м від початку перехрестя.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема, даних висновку експерта, виготовлених ОСОБА_1 відеозаписів у сукупності з його власними поясненнями, суд установив, що жодного з наведених вище знаків перед місцем ДТП встановлено не було. Даної обставини не заперечував у своїх поясненнях і свідок ОСОБА_4 , який склав протокол про адміністративне правопорушення.
Натомість наведеними вище доказами підтверджено відсутність наскрізного проїзду з території, яка прилягає до краю проїзної частини у напрямку руху автомобіля CITROEN BERLINGO і на яку повернув автомобіль OPEL OMEGA. Про зазначене свідчить встановлення у напрямку руху автомобіля OPEL OMEGA дорожнього знака 5.32.1 (тупик) і дорожня обстановка, зафіксована на відеозаписі. Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення і на схемі ДТП, хоча і визначено місце події як перехрестя, проте не вказано навіть вулиці розташування дороги, що прилягає (перехрещується) у цьому місці до дороги по вулиці Генерала Удовиченка у напрямку руху водія ОСОБА_1 .
Досліджені судом письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 не доводять тієї обставини, що ДТП сталася саме на перехресті. Адже у цих поясненнях потерпілий лише підтверджував факт, обставини і наслідки зіткнення транспортних засобів, проте не повідомляв конкретних ознак місця події, які мають істотне значення для правової оцінки дій водіїв.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що місце події не є перехрестям. Натомість на цій ділянці проїзної частини до краю дороги прилягає в'їзд/виїзд з прилеглої території. Отже, норми п. 14.6 Правил щодо заборони обгону на перехрестях не регламентували поведінку водія у цій дорожній ситуації, а тому дії ОСОБА_1 не містять ознак порушення цих норм.
Вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 недотримання інших норм ПДР, що не ставилося йому за провину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, виходить за межі процесуальних повноважень суду під час розгляду даної справи.
Зазначене дозволяє констатувати відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження - з дня прийняття остаточного рішення апеляційним судом, якщо постанову не було скасовано.
Суддя М. Л. Глос