Справа№ 953/6076/24
н/п 3/953/1988/24
"10" вересня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 160 КУпАП, -
встановив :
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.06.2024 серії ВАД № 255828, 25.06.2024 приблизно о 15:30 год. ОСОБА_1 здійснював торгівлю з рук продуктів харчування, а саме кавовими напоями з автомобіля Tavria за адресою: м. Харків, площа Конституції, буд.18/2.
Дії ОСОБА_1 , особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст.160 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, за недостатністю доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в зазначеній справі з наступних підстав.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.160 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері торговельної діяльності й захисту прав споживачів.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в торгівлі з рук у невстановлених місцях.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, якою адміністративним правопорушенням (проступком) визначено протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення, а також змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення. У цих процесуальних документах повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема про місце і час вчинення правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення.
Органом, що склав адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 до суду у якості доказів надіслано лише протокол про адміністративне правопорушення від 25.06.2024 серії ВАД № 255828, рапорт ст. ДОП СДОП ВП ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції Іваненка В. про те, що у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.160 КУпАП, фотоскрін з додатку «Дія» про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_2 , фото транспортного засобу з р.н. НОМЕР_2 , письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.06.2024 зі змісту яких вбачається, що останній є найманим працівником ФОП Картечева. 25.06.2024 приблизно о 15:30 год. до ОСОБА_1 підійшли співробітники поліції та запитали дозвільні документи на ведення підприємницької діяльності, після чого відносно ОСОБА_1 складено протокол за здійснення торгівлі у невстановленому місці.
При чому, доказів в підтвердження факту продажу продуктів харчування, даних про осіб, яким здійснено їх продаж за якою ціною та в якій кількості жо суду не надано.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано протоколу виїмки, який унеможливлює, як передбачено ст. 160 КУпАП конфіскацію предметів торгівлі, чи без такої, у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані це дані, які мають зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діянні ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 160 КУпАП, а саме, торгівлі з рук у невстановленому місці.
Суд звертає увагу, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого відповідною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Висновки викладені Європейським судом справедливості у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є одним з джерел національного права, а отже є обов'язковими до виконання державною Україна.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обставини, викладені в протоколі від 25.06.2024 серії ВАД № 255828 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП.
Необхідно зазначити, що у ч. 3 ст. 62 Конституції України закріплено основний принцип допустимості доказів, який полягає у тому, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Всі сумніви, які маються в матеріалах справи, відповідно до ст. 62 Конституції України, трактуються на користь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, тобто ОСОБА_1 .
Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
У відповідності до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 160, ст. ст. 9, 247, 268, 283-285 КУпАП України, суддя -
постановив :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.160 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів, апеляція на яку подається через районний суд.
Суддя Н.М. Бородіна