Справа № 826/13083/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-
Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
06 вересня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 09 вересня 2024 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.06.2018 року на адресу ДП "Регіональні електричні мережі" надійшло податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 року № 0005244105 з розрахунком, яким згідно з п. п. 3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 1424/28-10-41-05/32402870 від 22.05.2018 року та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 120 № 1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосовано штраф загальною сумою 21576272,61 грн.
Рішення було ухвалене відповідачем на підставі акта камеральної перевірки ДП "Регіональні електричні мережі" № 1424/28-10-41-05/32402870 від 22.05.2018 року.
Не погодившись із актом камеральної перевірки, позивач надав відповідачу заперечення (зауваження) до акта камеральної перевірки.
14.06.2018 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 12.06.2018 року № 24534/10/28-10-41-05-16 «Про розгляд заперечення» від 01.06.2018 року № 01/813 (вх. № 36669/10-03 від 01.06.2018 року», у якому зазначено, шо висновки в акті камеральної перевірки залишено без змін.
Не погодившись із рішенням відповідача, позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу від 22.06.2018 року № Д1-04/71 про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2018 року № 0005244105, яка була залишена ДФС України без розгляду.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 року № 0005244105 не відповідає чинному законодавству України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до норм п. 120.1-1 ст. 120-1 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Положення п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України передбачають, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З наведеного слідує, що продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. На платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме, для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, при цьому, порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Позивач, серед іншого, наголошував на тому, що ухвалою Господарського суду Київської області від 17 листопада 2015 року порушено провадження у справі № 911/4610/15 про банкрутство ДП «Регіональні електричні мережі» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому Суд зазначає, що порушення провадження про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів жодним чином не скасовує покладеного на платника податків обов'язку з реєстрації податкових накладних під час здійснення господарської діяльності. Отже, на платника податків розповсюджується в тому числі відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, застосована за порушення податкової дисципліни після введення мораторію.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зауважив, що позивачем не було надано жодних переконливих доказів, які б свідчили про вчинення ним всіх можливих дій щодо реєстрації спірних податкових накладних, оскільки надані представником позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог квитанції стосувалося спроб реєстрації зовсім інших податкових накладних, відмінних від тих, що виступили об'єктом спірної перевірки.
Доказів, які б свідчили про вчинення позивачем всіх можливих дій щодо реєстрації спірних податкових накладних не було надано і до суду апеляційної інстанції.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Так, за своєю правовою природою, фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Відтак, на платника податків розповсюджується відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних, застосована за порушення податкової дисципліни після введення мораторію.
У свою чергу, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував факт порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, що і не заперечує сам позивач.
Відтак, у розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України, з урахуванням положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, належним доказом реєстрації ДП Регіональні електричні мережі податкової накладної (у тому числі наміру її реєстрації), є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, або повідомлення про отримання звітності.
З приводу посилань позивача на бездіяльність контролюючих органів щодо перерахування S Овердрафта, внаслідок чого у позивача був відсутній належний розмір грошових коштів, на яку вказаний платник податків має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зауважує, що це не спростовує сам факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а також не позбавляло ДП «Регіональні електричні мережі» права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки. Суд також вважає безпідставними доводи позивача, як підставу для визнання протиправним спірного податкового повідомлення- рішення про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 року у справі № 826/9765/18 (провадження у даній справі зупинялось до рішення в справі № 826/9765/18), яке набрало законної сили, відповідно до якого позов Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Державної фіскальної служби України задоволено. При цьому, визнання протиправною бездіяльність відповідача з непроведення перерахунку подвоєння картотеки електронного рахунку в СЕА ПДВ на суму 3056877,00 грн, яке виникло внаслідок незаконного подвійного проведення Державною фіскальною службою України податкової декларації з податку на додану вартість Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» за жовтень 2015 року протиправною та зобов'язання відповідача вчинити дії з анулювання подвоєння картотеки електронного рахунку СЕА ПДВ на суму 3056877,00 грн платника податків - Державне підприємство «Регіональні електричні мережі», в межах цієї справи не є тією обумовленою підставою вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 640/5075/19 від 07 серпня 2023 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.