Дата документу 10.09.2024Справа № 554/6074/24
Провадження № 1-кп/554/1139/2024
10 вересня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
законних представників потерпілих - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілих - ОСОБА_12 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Полтаві кримінальне провадження № 12024170420000908 від 26.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
У провадженні Октябрського районного суду м.Полтави перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження №12024170420000605 від 04.04.2024, №12024170420000908 від 26.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.4 ст. 187 КК України.
У підготовчому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якої закінчується, а також просила призначити справу до судового розгляду в закритому судовому засіданні.
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу посилалась на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась. Більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченого.
Обвинувачений, його захисник та законний представник заперечували, просили змінити на цілодобовий домашній арешт.
Потерпілі та представники не заперечували.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, прийшов до наступного висновку.
За вимогами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не працевлаштований та не навчається, раніше не судимий; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке є тяжкими злочином; наявність ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КІІК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання від 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КК України.
Крім того, в рамках кримінального провадження №12024170420000605 від 04.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 23.04.2024 року обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Однак обов'язки встановлені даною ухвалою ОСОБА_4 порушив.
Таким чином, у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від суду.
З огляду на конкретні обставини, особу обвинуваченого, на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому доцільно продовжити обвинуваченому тримання під вартою терміном на 60 днів.
Встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Октябрському районному суду м.Полтави.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.
Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до висновку про призначення справи до судового розгляду.
Крім того, потерпіла ОСОБА_7 та представник потерпілих ОСОБА_12 , просили прийняти до спільного розгляду цивільні позови до обвинуваченого та його батька про відшкодування шкоди, а також задовольнити заяви про забезпечення позовів.
Прокурор та обвинувачений не заперечували.
Законний представник та захисник заперечували.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.128 КПК України цивільний позов має право пред'явити особа, якій завдано злочином майнової шкоди. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України.
Подані позови відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим слід визнати ОСОБА_7 та ОСОБА_14 цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - цивільними відповідачами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про прийняття цивільних позовів до спільного розгляду.
Стосовно заяв про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Потерпілою ОСОБА_7 у цивільному позові заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого та його батька матеріальної шкоди 9700 грн, моральної шкоди 70000 грн, витрат на правничу допомогу 1000 грн, всього у розмірі 80700 грн.
Потерпілим ОСОБА_14 у цивільному позові заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого та його батька моральної шкоди у розмірі 150000 грн.
У заявах про забезпечення позову як ОСОБА_7 , так і ОСОБА_14 просять суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності батьку неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 .
Однак заявниками не доведено, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки відсутня обґрунтованість такого припущення.
Крім того вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 60,4 кв.м. не співмірна з позовними вимогами в загальній сумі 230700 (80700 +150000).
Слід зазначити, що сам факт звернення до суду з позовною заявою з вимогою про стягнення коштів не може вважатися достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача.
Перевіривши аргументованість вимог про забезпечення позовів щодо застосовування заходів забезпечення позову та наданих доказів, суд вважає, що у задоволенні заяв слід відмовити.
Також, у відповідності до ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На виконання ст.314-1 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність складання досудової доповіді.
Керуючись ст.ст. 27, 128, 131, 132, 177, 183, 314-316, 372, 376 КПК України, суд, -
Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_14 до обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування шкоди - прийняти до провадження та розглядати разом з кримінальним провадженням.
Визнати ОСОБА_7 та ОСОБА_14 цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - цивільними відповідачами.
У задоволенні заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову - відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_14 про забезпечення позову - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до 08 листопада 2024 року, із правом внесення застави, визначеної ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2024 року.
Копію ухвали направити в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Об'єднане кримінальне провадження №12024170420000605 від 04.04.2024, №12024170420000908 від 26.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.4 ст. 187 КК України - призначити до судового розгляду на 23 жовтня 2024 року о 14 год. 00 хв.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у закритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати сторони та інших учасників кримінального провадження.
Про день та час розгляду справи повідомити прокурора.
Доручити органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду в частині запобіжного заходу протягом 5 днів, в частині забезпечення позову протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 11.09.2024 року об 11.55 год.
Суддя Октябрського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1