Дата документу 10.09.2024Справа № 554/7364/24
Провадження № 1-кс/554/9192/2024
10 вересня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіста відділу СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170530000444 від 14.07.2024 за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 367 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
Слідча звернулася до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилалася на те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024170530000444 від 14.07.2024 за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що у ОСОБА_7 , у невстановлений слідством час та місці виник умисел на викрадення людини, а саме малолітньої дитини з метою її подальшого виховання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що у приміщенні Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» знаходяться новонароджені немовлята, вирішив скоїти викрадення малолітньої дитини.
14.07.2024 близько 15 год 45 хв ОСОБА_7 заздалегідь підготувавши пакет, направився до вищевказаного медичного підприємства, за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого, ОСОБА_7 будучи непоміченим піднявшись на другий поверх Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» зайшов до приміщення післяпологової палати № 7, де виявив, що породіллі та медичний персонал в ній відсутні, а на одному з ліжок лежить новонароджена дитина.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою незаконного викрадення малолітньої, скориставшись відсутністю породіль та медичного персоналу, таємно викрав з післяпологової палати № 7, яка знаходиться на 2-му поверсі Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня» малолітню новонароджену дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 положивши її до заздалегідь підготовленого пакету, чим створив небезпеку для життя та здоров'я малолітньої потерпілої.
У подальшому, ОСОБА_7 будучи непоміченим вийшовши з приміщення Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня», за допомогою мобільного телефону замовив таксі за адресою: АДРЕСА_3 та перевіз у пакеті викрадену малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно утримував з 14 липня 2024 року по 16 липня 2024 року.
17.07.2024 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України затриманий ОСОБА_7 , 1999 р.н. (час фактичного затримання 00:32 год. 17.07.2024).
17.07.2024 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
18.07.2024 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_9 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на шістдесят днів до 01:50 год. 14 вересня 2024 року.
Вина підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у своїй сукупності.
У діях підозрюваного ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 України.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 17.09.2024 р., однак завершити досудове розслідування до вказаного часу не представляється можливим.
Так, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 спливає о 01:50 год. 14.09.2024.
Необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наступними ризиками: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, суспільно-корисною роботою не займається, не має міцних соціальних зв'язків, злочин вчинив в період військового стану, а тому без обрання запобіжного заходу у вигляді обмеження особистої свободи, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк є достатні підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, змінити місце свого фактичного проживання, не повідомивши про це слідчого та прокурора, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень, а також забезпечення завдання кримінального провадження, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а тому більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та належної процесуальної поведінки. Після викрадення підозрюваним дитини, коли всі сили поліції та громадськості були направлені на пошук дитини, останній не міг про це не знати, однак ОСОБА_7 продовжив реалізацію свого умислу на утримання дитини, фактично переховуючись з нею.
Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на потерпілу та свідків, з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваному відомо місце проживання свідків по даному кримінальному провадженню, оскільки значна більшість є його місцевими жителями, достовірно знаючи, що через них буде доведена його вина у вчинені інкримінованого правопорушення. Це призведе до подальшої зміни показань або відмови свідчити у кримінальному провадженні, що унеможливить безпосереднє та об'єктивне дослідження доказів та їх належну оцінку. Таким чином, у разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний зможе застосувати заходи фізичного або психічного впливу до потерпілого та свідків, з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання, що унеможливить якісне проведення досудового розслідування.
Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне викрадення малолітнього, при цьому є достатні підстави вважати, що підозрюваний буде вчиняти інші кримінальні правопорушення оскільки характер та спрямованість умислу на викрадення дитини, якій виповнилося 3 дні вчинене способом небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої шляхом поміщення до пакету при тому що дитина згідно медичних висновків потребувала нагляду з боку спеціалізованих лікарів та власної матері при відсутності будь-яких навиків та підготовки щодо виховання немовляти з боку ОСОБА_7 свідчить про наявність деформованих змін у свідомості щодо розуміння життя з дотриманням вимог Закону прав законних інтересів інших людей.
Таким чином ризики, встановлені в ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 липня 2024 року продовжують діяти та на даний час жодним чином не зменшилися. При цьому судом враховано не лише тяжкість злочину відповідно до класифікації, передбаченої КК України, а й його суспільну небезпечність, конкретні обставини вчинення.
Зокрема, досудовим розслідуванням установлено, що вказане правопорушення було ретельно сплановане підозрюваним ОСОБА_7 , ним використовувалися засоби маскування - капелюх з широкими полями, які закривали частину обличчя та сонцезахисні окуляри для приховування своєї особи, а викрадену дитину переносив, переховуючи у пакеті.
Зазначені засоби вчинення злочину, так само як і одяг ОСОБА_10 були знищені підозрюваним ОСОБА_7 , оскільки він усвідомлював, що вони можуть бути використані як речові докази. Фактичне знищення речових доказів вже не просто є ризиком, зазначеним у статті 177 КПК України, а доконаним фактом перешкоджання кримінальному провадженню.
Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваної з наступних причин:
- особисте зобов'язання - занадто м'який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого;
- особиста порука - не можливо застосувати, оскільки жодна особа не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;
- застава - підозрюваний не має законних джерел доходів та заощаджень;
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підлягає постійному візуальному контролю, немає міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, що призведе до порушення ним умов домашнього арешту та не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, своєчасну явку за викликом до слідчого, прокурора і суду.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає підозрюваному можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
У зв'язку із продовженням строку досудового розслідування, а також необхідністю проведення (закінчення) ряду експертиз та інших процесуальних дій, затримка у проведенні яких обумовлена об'єктивними причинами, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_7 .
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний пояснив, що дуже шкодує про вчинене. Він не вважає себе загрозою для суспільства та просить надати ще один шанс.
Захисник зазначила, що ризики, зазначені у клопотання органом досудового розслідування не доведені. Підозрюваний не має наміру впливати на потерпілу та свідків, він не має жодного доступу до зібраних доказів, тому не має можливості їх знищити. До кримінальної відповідальності підозрюваний раніше не притягувався та щиро розкаюється у вчиненому. ОСОБА_7 є особою молодого віку та має матір похилого віку, яка потребує допомоги у домашніх справах. Вчинений злочин є не тяжким, тому обраний запобіжний захід є надто суворим. Підозрюваний має постійне місце проживання, тому просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024170530000444 від 14.07.2024 за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 367 КК України.
17.07.2024 року у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України затримано ОСОБА_7 , 1999 р.н. (час фактичного затримання 00:32 год. 17.07.2024).
17.07.2024 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Постановою прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Полтавської обласної прокуратури від 16.07.2024 рокуматеріали досудовиго розслідування у кримінальних провадженнях , внесених до ЄРДР №12024170530000444 від 14.07.2024 за ч.3 ст.146 КК України та №12024170500001592 від 15.07.2024 за ч.2 ст.367 КК України об'єднано в одне провадження №№12024170530000444.
18.07.2024 року слідчим суддею Октябрського районного суду м.Полтави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на шістдесят днів до 01:50 год. 14 вересня 2024 року.
Постановою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_11 від 09.09.2024 року продовжено строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №120241700530000444 від 14.07.2024 р. за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146,ч. 2, ст. 367 КК України до 17.10.2024 року.
Строк дії запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 закінчується о 01 год. 50 хв. 14.09.2024 р.
Згідно ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно ч.1 вказаної статті строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.3 вказаної статті строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Судом встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та повною мірою виправдовують необхідність утримання підозрюваного під вартою, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може перешкодити встановленню істини у справі, впливати на потерпілу та свідків, з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З часу обрання підозрюваному запобіжного заходу - тримання під вартою, жодна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилась. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Під час розгляду клопотання прокурором доведена наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що досудове розслідування не завершено, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, може ухилятись від слідства та суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілу, у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Також слідчим доведена наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відносяться до категорії не тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про його особу, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не розпочато, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може їм запобігти, а також зважаючи на доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, слід продовжити строк тримання підозрюваного під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178,183, 184, 193, 194, 196-199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування до 17.10.2024 року.
Залишити заставу визначену ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 липня 2024 у в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 60 560 грн.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки:
1)прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;
2)не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він проживає, та Кременчуцького району Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 10 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1