Дата документу 06.09.2024Справа № 554/8983/24
Провадження № 3/554/2168/2024
«06» вересня 2024 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сметаніна А.В., розглянувши об'єднані адміністративні матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у Полтавській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Артемівськ Донецької області, головного бухгалтера КП «ОКЛВЛД ПОР», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
-за ч.1 ст. 163-4 КУпАП,
-за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №7621 від 16 серпня 2024 року, ОСОБА_1 порушила порядок ведення утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб, а саме підприємством порушено абз. «г» п. 176.2 ст. 176 ПК України та встановленого Порядку заповнення податкового розрахунку суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1 ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556) зі змінами затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2020 року за №514/34797 за 2 квартал 2022 (3 місяць), І квартал 2024 (1 місяць).
Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №7620 від 16.08.2024 року, ОСОБА_1 порушила п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 4426 грн. за 2019 рік, в т.ч по періодах: за липень 2019 року на 998 грн.; за серпень 2019 року на 476 грн.; за вересень 2019 року на 501 грн.; за жовтень 2019 року на 486 грн.; за листопад 2019 року на 995 грн.; за грудень 2019 року на 970 грн., п. 201.10 ст. 201, пп. 69. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 156,65 грн. за лютий 2022 року; п. 286.1, п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287, п. 289.1, 289.2, 289.3 ст. 289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено земельний податок на 241,70 грн., в т.ч. за 2019 рік на 132,38 грн., за 2024 рік на 109.32 грн., п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями, а саме невнесення інших змін до своїх облікових даних, не подано Повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП про 3 об?єкти оподаткування і об?єктів, пов?язані з оподаткуванням.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляла, жодних клопотань чи заяв від неї не надходило.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знала про складення протоколів про адміністративні правопорушення, а отже й про судове провадження відносно неї, однак ними не цікавилась, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомих їй судових проваджень не вчиняла, однак в судове засідання остання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань не направляла, а отже не добросовісно користувався належними їй процесуальними правами та не виконувала належним чином процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушниці ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч.1 ст. 163-4 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність об'єднання в одне провадження адміністративних матеріалів № 554/8983/24 (провадження № 3/554/2168/2024) у відношенні ОСОБА_1 за ст. 163-4 ч.1 КУпАП та № 554/8985/24 (провадження № 3/554/2169/2024) у відношенні ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 554/8983/24 (провадження № 3/554/2168/2024) та розглядати вказані справи одночасно.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення за ст. 245 КУпАП, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення, визначені статтею 247 КУпАП.
Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинила правопорушення - порушено порядок ведення утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб за 2 квартал 2022 (3 місяць) та І квартал 2024 (1 місяць); занижено податок на додану вартість на суму 4426 грн. за 2019 рік, в т.ч по періодах: за липень 2019 року на 998 грн.; за серпень 2019 року на 476 грн.; за вересень 2019 року на 501 грн.; за жовтень 2019 року на 486 грн.; за листопад 2019 року на 995 грн.; за грудень 2019 року на 970 грн.; не зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 156,65 грн. за лютий 2022 року; занижено земельний податок на 241,70 грн., в т.ч. за 2019 рік на 132,38 грн., за 2024 рік на 109,32 грн.; невнесення інших змін до своїх облікових даних, не подано Повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП про 3 об?єкти оподаткування і об?єктів, пов?язані з оподаткуванням.
Вказані правопорушення були виявлені 16 серпня 2024 року, що зафіксовано в акті № 11176/16-31-07-04-02/01999112 від 16.08.2024 року.
Аналіз вимог діючого законодавства, дає підстави стверджувати, що триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває протягом значного часу, і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.
В даному випадку, вчинені ОСОБА_1 правопорушення не носять характеру триваючих.
Суд зауважує, що строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Вказана правова позиція, викладена також в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а провадження № К/9901/12342/18).
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також, згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не може встановлюватись у справах, у яких провадження закривається.
Таким чином, суд був позбавлений можливості розглянути відповідні адміністративні матеріали у встановлений в ч.2 ст. 38 КУпАП строк, з'ясувати обставини, викладені в ст. 280 КУпАП, та притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Оскільки на момент розгляду об'єднаних адміністративних матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 163-1 КУпАП та ч.1 ст. 163-4 КУпАП, минуло більше трьох місяців з дня вчинення цих правопорушень, тобто минув строк, передбачений статтею 38 цього Кодексу, вказані адміністративні правопрушненя не є триваючими, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, встановлених у ст.38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 36, 38, ч.1 ст. 163-1, ч.1 ст. 163-4, ст. ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
Об'єднати адміністративні матеріали № 554/8983/24 (провадження № 3/554/2168/2024) у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та № 554/8985/24 (провадження № 3/554/2169/2024) у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 554/8983/24 (провадження № 3/554/2168/2024) та розглядати вказані справи одночасно.
Провадження по об'єднаним адміністративним матеріалам у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду адміністративних матеріалів строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Октябрського районного суду
м. Полтави: А.В. Сметаніна