Дата документу 20.08.2024Справа № 554/6013/24
Провадження № 1-кс/554/6411/2024
20.08.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та задоволенні клопотання , -
До слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить суд скасувати постанову старшого слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві капітана ДБР ОСОБА_5 від 23.04.2023 у кримінальному провадженні №62024100120000221 від 11.03.2024, якою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 від 15.04.2024 про визнання ОСОБА_4 потерпілою особою та у проведенні слідчих (розшукових) дій відмовлено.
В обгрунтування скарги вказувала, що старшим слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000221 від 11.03.2024, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України.
До цього вказане кримінальне провадження перебувало у слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві ОСОБА_6 яке було внесено до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.02.2024 №761/38953/23, якою зобов?язано уповноважених службових осіб ТУ ДБР у м. Києві внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 від 24.08.2023, про вчинення працівниками СБУ, НПУ та ТУ ДБР у м. Львові кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 371 КК України, а саме: незаконного затримання 26.07.2023 (м. Кременчук Полтавської області) підозрюваного ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №62023140160000269 від 23.06.2023 за ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України та на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.07.2023 №308/10857/23, якою надано дозвіл на затримання.
На адресу другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві захисником адвокатом ОСОБА_3 направлялась ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року справа №761/38953/23 для виконання.
25.03.2024 року адвокатом було отримано відповідь ТУ ДБР, розташованого у м. Києві від 11.03.2024 року №7560-24/к/11-03-4474/24 та витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №62024100120000221 від 11.03.2024 року за ч. 1 ст. 371 КК України, в якому не вірно зазначено дату ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року справа №761/38953/23, натомість зазначено від 28.02.2024 року та не зрозуміло правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ст. 371 КК України, за якою саме частиною даної статті проводиться досудове розслідування.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року справа №761/38953/23 провадження №1-кс/761525267/2023 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_3 подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 371, ч. 1 ст.373, ч. 1 ст. 374, у. 2 ст. 397 КК України, якою зобов?язано уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у місті Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 від 24.08.2023 року, та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати витяг з ЄРДР.
Таким чином, судом було зобов?язано уповноважених службових осіб ТУ ДБР у м.Києві внести відомості до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_3 від 24.08.2023 року, а саме щодо незаконних дій працівників поліції, які приймали участь в незаконних та протиправних затриманнях ОСОБА_4 , містяться ознаки ряду кримінальних правопорушень.
Відповідно до листа керівника другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Києві від 01.04.2024р. №11343-24/к/11-03-5828/24 повідомлено, що постановою прокурора Київської міської прокуратури від 22.03.2024 підслідність вказаного кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №62024100120000221 визначено за слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтава) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві. Після чого, матеріали кримінального провадження №62024100120000221 супровідним листом від 25.03.2024 №10583-24/к/11-03-5403/24 скеровано до Київської міської прокуратури, які було отримано поштою 10.04.2024р.
Однак, старшим слідчим капітаном ДБР ОСОБА_5 досі так і не проведено в рамках даного кримінального провадження допиту ОСОБА_4 , якого було незаконно затримано 26.07.2023 року під час проходження стаціонарного лікування в КМНП «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька», не повідомлено одразу дружину про його затримання та порушено право на захист, що повністю підтверджується долученими доказами стороною захисту та містяться в матеріалах даного кримінального провадження, не з?ясовано, що під час незаконного затримання останньому, зокрема працівниками ВБ в Полтавській області (з дислокацією в м. Полтава) 2 управління Головного управління ВБ СБ України було заподіяно моральну та фізичну шкоду, оскільки останній відчував нестепний біль після перенесеної складної операції на хребті 07.07.2023 року та потребував стаціонарного лікування в медичному закладі. Фактичне затримання ОСОБА_4 відбулось в лікувальному закладі у реабілітаційному відділенні КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» без участі захисника, не надали можливості зателефонувати дружині та адвокату ОСОБА_3 , що перебуває в АДРЕСА_1 та здійснює його захист по кримінальному провадженню відносно нього.
Таким чином, починаючи з 10 год. 26.07.2023 року ОСОБА_4 перебував під наглядом працівників ВБ в Полтавській області (з дислокацією в м. Полтава) 2 управління
Головного управління ВБ СБ України без можливості вільно пересуватися та без пояснення йому його правового статусу та можливості отримання правничої допомоги.
Однак, не дивлячись на викладені обставини, старший слідчий першого СВ ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві капітан ДБР ОСОБА_5 не провівши допит ОСОБА_4 та не провівши необхідні слідчі (розшукові) дії, вже вважає що на даний час, не встановлено об?єктивних даних, які б свідчили про завдання шкоди ОСОБА_4
Прохали скасувати постанову.
Адвокат в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність і у відсутність скаржника, просили скаргу задовольнити.
Слідчий будучи належним чином повідомленим про день час та місце розгляду скарги у судове засідання не з'явився.
Дослідивши зміст скарги та надані докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Старшим слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100120000221 від 11.03.2024, за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України.
23.04.2024 року постановою слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_5 відмовлено у визнання потерпілим.
Вказану постанову заявник вважає протиправною у зв'язку з чим звернулася до суду з вказаною скаргою.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1,2статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1статті 26 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1статті 303 Кримінального процесуального кодексу України(надалі«КПК України»).
Вимоги, зазначені заявником не входять до переліку дій, рішень чи бездіяльності, визначених ст. 303 КПК України та виходять за межі повноважень слідчого судді, визначені кримінально-процесуальним законодавством.
Відповідно до вимог процесуального закону на даній стадії досудового розслідування до компетенції слідчого судді не входить повноваження щодо здійснення правової кваліфікації кримінального правопорушення та зобов'язання слідчого змінити правову кваліфікацію злочину, оскільки це суперечитиме принципу дискреційності повноважень органу досудового розслідування, до компетенції якого входить вирішення даного питання (щодо правової кваліфікації злочину).
Частиною 2 статті 301 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Згідно ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.220,303,306,307,309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та задоволенні клопотання - задовольнити .
Скасувати постанову старшого слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві капітана ДБР ОСОБА_5 від 23.04.2023 у кримінальному провадженні № 62024100120000221 від 11.03.2024, якою у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 від 15.04.2024 про визнання ОСОБА_4 потерпілою особою та у проведенні слідчих (розшукових) дій відмовлено.
Зобов'язати старшого слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві капітана ДБР ОСОБА_5 розглянути повторно клопотання адвоката ОСОБА_3 від 23.04.2024р., в рамках кримінального провадження №162024100120000221 за ч. 1 ст. 371 КК України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1