Справа № 539/3696/24
Провадження № 2-а/539/43/2024
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2024 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 через адвоката Отрох А. В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову від 26 серпня 2024 року № 928, оформлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Отрох А. В., вказував, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Крім того, вказував пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив, що справа пов'язана з виконанням військового обов'язку. На підставі викладеного позивач просив звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (стаття 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
У постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 640/20463/20 викладено висновок про те, що «аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу. Встановлені Законом України «Про судовий збір» положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин».
Отже, сама по собі наявність у особи статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх категоріях спорів.
Водночас позивачем також не подано до суду належних та допустимих доказів, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Посилання на вказану норму матеріального права без надання відповідних доказів на підтвердження доводів позовної заяви в цій частині не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на зазначене, судовий збір за подачу позову до суду має бути сплачений позивачем на загальних підставах.
Вказані недоліки позивачу слід усунути шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору або інших доказів звільнення від сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказувала, що «з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня 2024 року, становить 3 028 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, позивачу за подання до суду позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн за реквізитами Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, які містяться на офіційному сайті суду, та надати до суду оригінал квитанції.
За змістом частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України)
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 248 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, така позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Пилипчук