П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3442/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року (суддя Андрухів В.В, м. Одеса, повний текст рішення складений 15.12.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
15.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2025235-2408-1502 за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" за період 2021 рік за об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 22887 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На обґрунтування поданої скарги апелянт наполягає на тому, що контролюючим органом правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, яке стосується саме нерухомого майна, яке належить ФО ОСОБА_1 відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно (незавершене будівництво, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ).
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 2021 рік за ОСОБА_1 як за власником зареєстровано незавершене будівництво - об'єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1977719551106 (а.с. 27).
25.07.2022 ГУ ДПС в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення №0450109-2410-1502 про сплату ОСОБА_1 податкового зобов'язання "податок на нерухоме майно, відмінне від земельного ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" за податковий період 2021 рік у розмірі 18978,12 грн., за об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Відповідно до платіжного доручення №12062351 від 29.08.2022 вказане податкове повідомлення-рішення у сумі 18978,12 грн., було сплачене (а.с. 9).
28.12.2022 ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №2025235-2408-1502 про сплату ОСОБА_1 податкового зобов'язання "податок на нерухоме майно, відмінне від земельного ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості" за податковий період 2021 рік у розмірі 22887 грн., за об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Вважаючи, що податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2022 року №2025235-2408-1502 податковий орган поклав на ОСОБА_1 подвійний податок за один і той же податковий період 2021 рік за один і той же об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,а, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом про скасування згаданого ППР від 28.12.2022.
Ухвалюючи рішення задоволення позовних вимог суд першої інстанції погодився з доводами позивача та дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2025235-2408-1502 за той самий період стосовного того самого об'єкта нерухомості/незавершеного будівництва, так ще й з порушенням строку для прийняття такого рішення, встановленого пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України.
Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступного.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Так, згідно з положеннями підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Сторонами по справі не заперечується, що у 2021 році ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254,3 кв.м.
Рішенням Ізмаїльської міської ради від 30.11.2018 року №4518-VII "Про встановлення на 2017 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.
28.12.2022 ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №2025235-2408-1502 про сплату ОСОБА_1 податкового зобов'язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельного ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 22887 грн., за об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 :
Розмір частки Загальна площа об'єкта / об'єктів, кв.м. 254,30 х Ставка податку 90,00 = 22887 грн. - за 12 місяців.
22887 грн.: на 12 місяців = 1907,25 грн. За кожен місяць володіння нерухомим майном за 2021 рік.
Заперечень щодо розрахунку нарахованого розміру податку адміністративний позов ОСОБА_1 не містить. Позивач пов'язує незаконність спірного ППР із несвоєчасним його прийняттям (по за межами строків, встановленого підпунктом 266.2.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України) та повторне визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання за один період стосовного того самого об'єкта нерухомості/незавершеного будівництва, що і податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2022 №0450109-2410-1502.
Проте, колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, а висновки суду першої інстанції про їх обґрунтованість помилковими з наступних обставин.
Що стосується повторності, то колегія суддів звертає увагу, що ППР від 25.07.2022 №0450109-2410-1502 на суму 18978,12 грн. позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за податковий період 2021 рік у розмірі 18978,12 грн., за об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 354,40 кв.м.
Відомості про наявність у позивача речового права на згаданий об'єкт нерухомості підтверджено інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1687419451106 (а.с. 30).
Спірним же ППР позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254,30, тобто за іншим об'єктом нерухомості.
Щодо доводів позивача про порушення строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то колегія суддів вказує, що з аналізу положень статей 54 та 267 ПК України випливає, що контролюючий орган дійсно зобов'язаний нарахувати платнику податків податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов'язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов'язання (аналогічно до приписів підпункту 266.10.2 статті 266, підпункту 287.9 статті 287 Податкового кодексу України), проте не звільняє від обов'язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2022 у справі №826/15940/18 дійшла висновку, що пропуск податковим органом встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов'язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
Отож, не дотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов'язку платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлений підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов'язку або звільнення від його виконання.
З огляду на встановлені обставини справи, які були залишені судом першої інстанції по за увагою, колегія суддів не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 28.12.2022 року №2025235-2408-1502, та, відповідно, задоволення позовних вимог ОСОБА_1 через їх необґрунтованість.
Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2022 №2025235-2408-1502 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов