Справа № 301/3067/24
2-н/301/362/24
"10" вересня 2024 р. м. Іршава
Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Даруда І.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Данканич Василь Васильович, про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Данканич Василь Васильович, звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 .
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 ст. 184 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку..
Як убачається зі змісту заяви, представник заявника ОСОБА_3 стверджує, що дитина проживає разом із заявником ОСОБА_1 .
Разом з тим, до заяви не додано доказів того, що дитина проживає із матір'ю, як-то довідки про реєстрацію місця проживання, тощо.
Крім того, не долучено доказів того, що із боржника не провадяться інші стягнення, на його утриманні не перебуває інших неповнолітніх/малолітніх дітей, непрацездатних осіб тощо, не вказано наявності заробітку, що позбавляє суд можливості зробити висновки із вказаного питання та перевірити наявність у заявника права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина, як про це зазначено заявницею.
Оскільки чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено залишення без руху у наказному провадження, тому єдиним способом для виправлення зазначених в ухвалі недоліків є відмова у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу, оскільки представником заявника не надано документів, що підтверджують обставини, якими останній обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючисьст.ст.165, 167 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Данканич Василь Васильович, про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами у спрощеному позовному провадженні.
Копію ухвали направити заявнику на адресу, зазначену у заяві про видачу судового наказу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя : І. А. Даруда