Справа № 219/691/22
Провадження № 2/229/688/2024
(заочне)
11 вересня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Ергашової Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дружківка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування,
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» звернулося до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська страхова компанія» матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 14267,94 грн., а також судові витрати в сумі 2481 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7331с від 02.08.2012 року, за яким відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки у розмірі 20000 грн. строком на 13 місяців з 02.08.2012 року по 02.09.2013 року, зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних. На підставі Додаткової угоди від 26.06.2013 року до Кредитного договору № 7331с від 02.08.2012 року відповідачу додатково надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 20000 грн. строком на 15 місяців з 26.06.2013 по 26.09.2014 року, зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних. Між ПрАТ «Українська страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» укладено договори добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та № 15 від 01.07.2013 року. У відповідності з Додатком № 1 до договорів добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та № 15 від 01.07.2013 року кредитний договір № 7331с від 02.08.2012 року та Додаткова угода від 26.06.2013 року, укладені між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та відповідачем, віднесені до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 64910,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором та Додатковою угодою від 26.06.2013 року належним чином не виконував, передбачені кредитним договором та додатковою угодою щомісячні платежі не сплачував. Позивачем на підставі заяви Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» № 2232 від 30.11.2021 року та доданих до неї документів, складено страховий акт № 1173кр від 01.12.2021 року та відповідно 01.12.2021 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14267,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2363 від 01.12.2021 року. Оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на нього законом та умовами Договорів добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та №15 від 01.07.2013 року обов'язки, до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 14267,94 грн.
В судове засідання представник позивача - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином, надав суду заяву, згідно якої просив судовий розгляд провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від нього на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 02.08.2012 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7331с, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки в сумі 20000 грн., строком на 13 місяців з 02.08.2012 року по 02.09.2013 року включно зі сплатою 28,8 % річних (а.с.13).
Згідно Додаткової угоди від 26.06.2013 року до Кредитного договору № 7331с від 02.08.2012 року відповідачу додатково надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 20000 грн. строком на 15 місяців з 26.06.2013 по 26.09.2014 року, зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних (звор.а.с.14).
Грошові кошти у сумі 20000 грн. та 20000 грн. перераховані Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» на користь ОСОБА_1 відповідно до платіжних доручень № 12912 від 03.08.2012 року та № 22044 від 26.06.2013 року (а.с.15,16).
Між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» укладено договори добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та № 15 від 01.07.2013 року (а.с.20-26).
Відповідно до п.1.2 вказаних договорів предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані із матеріальними збитками, які завдані останньому внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до Кредитних договорів. Згідно із п. 1.3. договорів Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка», згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останнім та позивачем.
У відповідності з Додатком № 1 до Договорів добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та № 15 від 01.07.2013 року кредитний договір № 7331с від 02.08.2012 року та Додаткова угода від 26.06.2013 року, укладені між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та відповідачем, віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 64910,00 грн.
Пунктом 2.1 договорів добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та № 15 від 01.07.2013 року встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного кредитного договору, що внесений до Реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій. Відповідальність страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом 10 днів після настання строку сплати третього платежу (п.п.2.1.1).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував. У зв'язку з цим, Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» 30.11.2021 року звернулася до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» із заявою за № 2232 про виплату страхового відшкодування у сумі 14267,94 грн. (а.с.27).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У частині 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У справі, що розглядається, спір виник між страховою компанією та фізичною особою щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Позивачем на підставі заяви Кредитної спілки «Українська кредитна спілка» № 2232 від 30.11.2021 року та доданих до неї документів на виконання своїх обов'язків по договору добровільного страхування кредитів складено страховий акт № 1173кр від 01.12.2021 року (а.с.30) та було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14267,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2363 від 01.12.2021 року (а.с.31).
Відповідно до п.5.7 Договору добровільного страхування кредитів до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.
Згідно із п.5.8 вказаних Договорів після отримання страхового відшкодування Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» за вимогою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» надає йому документи для можливості реалізації права вимоги, яке останній має до позичальника згідно з умовами кредитного договору, та подальшого провадження судових дій, зокрема довідку про сплачене Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» страхове відшкодування.
Оскільки Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» виконало покладені на нього законом та умовами Договорів добровільного страхування кредитів № 24 від 03.09.2012 року та № 15 від 01.07.2013 року обов'язки, до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 14267,94 грн.
Враховуючи норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування Кредитної спілки «Українська кредитна спілка», отримало від останнього права кредитора до ОСОБА_1
Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» реалізувало своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», оскільки за договором страхування (Закону України «Про страхування») останнє надало згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов'язання, що тягне за собою припинення обов'язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст. 991 ЦК), але не навпаки.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.
Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Тобто страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди. У зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.
Вирішуючи спір у даній справі, суд дійшов висновку, про наявність порушеного права позивача, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», виконавши свої зобов'язання за договорами страхування та здійснивши виплату страхового відшкодування, не отримало повного фактичного відшкодування цієї суми від відповідача ОСОБА_1 , особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 14267,94 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2481 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 610, 612, 979, 980, 993, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20346864) матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 14267 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20346864) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з моменту отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.Є. Дубовик