Справа № 553/2941/24
Провадження № 1-кп/553/837/2024
Іменем України
11.09.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Полтавської обласної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави кримінальне провадження № 42024170000000073 від 12.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, студент 1 курсу НТУ «ХПІ», не працює, інвалідності не має, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
?у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,
Додатком № 1 до Постанови Верховної Ради України № 2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Зокрема частина 1 вказаного Переліку містить такі види майна, як зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї. що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР № 19/95-ВР від 24.01.95).
Епізод №1.
Так, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, часу та місці. ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, придбав 5 (п'ять) уніфікованих запалів ручної гранати модернізованих УЗРГМ-2, 2 (два) корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, споряджені всередині, 3 (три) корпуси ручної осколкової гранати РГД-5, споряджені всередині, 60 (шістдесят) патронів калібру 5,45x39мм та 60 (шістдесят) патронів калібру 7,62x39мм, які відповідно до вказаного Переліку видів майна не можуть перебувати у власності громадян та незаконно зберігав їх в автомобілі Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 .
В подальшому, 26.06.2024 ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконний збут бойових припасів, перебуваючи поблизу АЗК «WOG», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , запропонував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані якого змінено, відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), придбати у нього бойові припаси за грошові кошти в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.
Продовжуючи свої умисні дії, 27.06.2024, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу АЗК «WOG», яка знаходиться за адресою: м. Полтава, пр-кт Миру, 8-А. незаконно збув ОСОБА_5 5 (п'ять) уніфікованих запалів ручної гранати модернізованих УЗРГМ-2, 2 (два) корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, споряджені всередині. 3 (три) корпуси ручної осколкової гранати РГД-5, споряджені всередині, 60 (шістдесят) патронів калібру 5,45x39 мм та 60 (шістдесят) патронів калібру 7,62x39 мм, за що одержав від нього грошові кошти в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.
Згідно висновку експерта № КСЕ-19/117-24/11346 від 26.07.2024 за результатами комплексної трасологічної експертизи та вибухо-технічної експертизи, надані на дослідження предмети є: об'єкти дослідження № 1 - № 5 - уніфіковані запали ручної гранати модернізовані УЗРГМ-2; об'єкти дослідження № 6 і № 7 - корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, споряджені всередині; об'єкти дослідження № 8 - № 10 - корпуси ручної осколкової гранати РГД-5, споряджені всередині. У разі поєднання в єдину конструкцію корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 і уніфікованого запала ручної гранати модернізованого УЗРГМ-2 вони будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів). У разі поєднання в єдину конструкцію корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 і уніфікованого запала ручної гранати модернізованого УЗРГМ-2 вони будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/117-24/11360 від 23.07.2024 за результатами комплексної трасологічної експертизи та балістичної експертизи, надані на дослідження 120 патронів, являються бойовими припасами. Надані на дослідження: 60 патронів, являються проміжними військовими патронами калібру 5,45x39 мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом; 60 патронів, являються проміжними військовими патронами калібру 7,62x39 мм, виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження 120 патронів, придатні для стрільби.
Епізод № 2.
Також, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, часу та місці. ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, придбав 24 (двадцять чотири) патрона калібру 5,45x39 мм, які відповідно до вказаного Переліку видів майна не можуть перебувати у власності громадян та незаконно зберігав їх за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , у власних цілях.
26.08.2024, у період часу з 11 год. 21 хв. до 11 год. 27 хв., поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 добровільно видав слідчому ТУ ДБР у м. Полтаві 24 (двадцять чотири) патрона калібру 5,45x39 мм.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/14628-БЛ від 27.08.2024 за результатами балістичної експертизи, надані на дослідження двадцять чотири патрона є бойовими припасами. Надані патрони є проміжними військовими патронами калібру 5,45x39мм, зразка 1974 року, виготовлені промисловим способом. Надані на дослідження двадцять чотири патрона придатні для стрільби.
Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно придбав вказані бойові припаси, які в подальшому зберігав в автомобілі. Влітку 2024 року запропонував ОСОБА_5 придбати бойові припаси за грошові кошти в сумі 12000,00 гривень, зустрівся з ним поблизу АЗК «WOG» по АДРЕСА_3 та збув бойові припаси, які зазначені в обвинувальному акті, за що одержав кошти в сумі 12000,00 грн. 24 патрона калібру 5,45 добровільно видав слідчому біля будинку АДРЕСА_4 .
У вчиненому щиро кається, виражає осуд своєї поведінки, зробив відповідні висновки, просить суд суворо його не карати та звільнити від відбування покарання з випробуванням. Також просив частину застави у розмірі 44 000,00 грн. перерахувати на допомогу ЗСУ та вказав, що вказане питання погоджено із заставодавцем, яким є його мати.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого. Судом також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:
- по епізоду № 1 за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу;
- по епізоду № 2 за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу..
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, молодий вік обвинуваеченого.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 судимості не має, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, студент 1 курсу НТУ «ХПІ», не працює, інвалідності не має, не одружений, зареєстрований за адресою: зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості скоєного правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі, що відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Однак, з урахування даних про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, ставлення до вчиненого та прагнення обвинуваченого стати на шлях виправлення, суд вважає, що ОСОБА_4 не потребує обов'язкової ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов'язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Об'єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому остаточного покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням зі встановленням іспитового строку відсутні.
Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та на думку суду не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових злочинів.
У той же час, з метою контролю за поведінкою засудженого, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. Пунктом 1 ч.4 ст. 374 КПК України визначено, що у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.08.2024 у справі № 554/8815/24, провадження № 1-кс/553/8755/2024) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 460 грн. із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застава у визначеному розмірі внесена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Полтавській області, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №30-18149376/С 30-18149376 від. 30.08.2024.
Обвинувачений в судовому засіданні просив частину застави у розмірі 44 000,00 грн. перерахувати на допомогу ЗСУ та вказав, що вказане питання погоджено із заставодавцем, яким є його мати.
Заставодавець ОСОБА_6 11.09.2024 звернулася до суду із заявою, в якій просила частину застави, яка внесена за її сина ОСОБА_4 в сумі 44000,00 грн. перерахувати на допомогу ЗСУ, а іншу частину в сумі 16 460,00 грн. їй повернути.
Присутня у судовому засіданні заставодавець ОСОБА_6 просила частину застави, яка внесена за її сина ОСОБА_4 в сумі 44000,00 грн. перерахувати на допомогу ЗСУ.
Прокурор підтримав вказане клопотання.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
ОСОБА_4 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_6 застава в дохід держави не зверталась.
Клопотань про зміну запобіжного заходу до суду не надходило.
Так, запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на згоду заставодавця ОСОБА_6 , суд вважає за можливе, після набрання вироком законної сили, перерахувати частини грошових коштів внесених у якості застави в розмірі 44 000,00 грн. на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України на підтримку Збройних Сил України. Інша частина грошових коштів внесених у якості застави в розмірі 16 460,00 грн., після набрання вироком законної сили, підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_6 .
Щодо долі речових доказів суд зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення в тому числі й умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з п.3 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Крім того, пунктом 3 частиною 9 ст.100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26.02.2022 року, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16.03.2022 року, № 851-р від 27.09.2022, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.
Таким чином, враховуючи введення з 24.02.2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки, державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави, Збройним Силам України, колегія суддів вважає, що знищення речових доказів у кримінальному провадженні - бойових припасів є недоцільним, а речові докази підлягають конфіскації у власність держави в особі Міністерства оборони України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 та пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судових експертиз: № КСЕ-19/117-24/11346 у розмірі 6058,24 грн., № КСЕ-19/117-24/11360 у розмірі 3029,12 грн., № 19/117-24/11359-Д у розмірі 4543,68 грн., № СЕ-19/117-24/14628-БЛ у розмірі 1514,56 грн., а всього стягнути 15145 (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять) гривень 60 копійок.
Запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.
За наданою письмовою згодою заставодавця, частину суми застави у розмірі 44 000 (сорок чотири тисячі) 00 копійок, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.08.2024 у справі № 554/8815/24, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №30-18149376/С 30-18149376 від. 30.08.2024 в сумі 60 460,00 грн. (отримувач: ТУ ДСАУ у Полтавській області; код отримувача: 26304855), після набрання вироком законної сили, перерахувати для внесення на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з такими реквізитами: Національний банк України, МФО 300001, рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
Частину суми застави у розмірі 16 460 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на виконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.08.2024 у справі № 554/8815/24, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №30-18149376/С 30-18149376 від. 30.08.2024 в сумі 60 460,00 грн. (отримувач: ТУ ДСАУ у Полтавській області; код отримувача: 26304855) - після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2024 (справа № 554/8815/24, провадження № 1-кс/554/8777/2024) на вилучені 26.08.2024 у ході огляду ділянки місцевості поблизу будинку АДРЕСА_4 предмети схожі на боєприпаси з маркуванням «270:83» у кількості 24 штуки.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, речові докази: гранати РГД-5,в корпусі зеленого кольору з маркуванням 44-88 Т у кількості 3 штук, поміщені до спецпакету НПУ SUD № 2023552; гранати Ф-1, вкорпусі зеленого кольору з маркцуванням 386, 6783 Т, у кількості 2 штук, поміщені до спецпакету НПУ SUD № 2023553; запали до гранат УЗРГМ-2, у кількості 5 штук, поміщені до спецпакету НПУ SUD № 2023550; патрони калібру 5,45x39 мм та калібру 7,62x39 мм, у кількості 120 штук, поміщені до спецпакету НПУ SUD № 2023554; картонні коробки та пакувальний папір з під набоїв, поміщені до спецпакету НПУ SUD № 2023551; 24 патрони калібру 5,45x39 мм, які передані на зберігання до камери схову ТУ ДБР у м. Полтаві - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий: суддя ОСОБА_1