Провадження № 4-с/537/14/2024
Справа № 537/1314/19
05.09.2024 року Крюківський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді: Хіневича В. І., за участю секретаря судового засідання - Бакай М.С., представника скаржника ОСОБА_1 , представників ВДВС - Анастасьєвої К.В., Яременко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В.,
встановив:
Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, згідно якої прохав, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В., що полягає у незнятті арешту з грошових коштів боржника ОСОБА_2 за наявності на те законних підстав, в передчасному списанні всіх коштів з його картрахунку, не залишення на ньому коштів в розмірі двох мінімальних заробітних плат, тобто 16000,00 гривень, нерозгляді клопотання представника боржника, поданого 26.07.2024 року. Скасувати арешт грошових коштів боржника ОСОБА_2 , що накладений у виконавчому провадженні № 60019670 постановою державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В. 19.07.2024 року в межах суми стягнення (130869,37 гривень). Зобов'язати Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного МРУ МЮ повернути на банківський рахунок ОСОБА_3 IBAN НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», грошові кошти в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
В обґрунтуванні скарги вказав, що постановою державного виконавця Крюківського ВДВС у м. Кременчуці Анастасьєвої К.В. від 19.07.2024 року у виконавчому провадженні №60019670 було накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 в межах суми стягнення (130869,37 гривень). Підставою накладення арешту вказано несплату коштів боржником. 26.07.2024 року представником боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до Крюківського ВДВС у м. Кременчуці подано клопотання, в якому серед іншого, представник просив зняти арешт з грошових коштів боржника, та наводив правові підстави для цього - регулярне, на протязі тривалого часу, здійснення боржником періодичних виплат боргу; накладення арешту на рахунок, який відкрито для отримання заробітної плати боржника; незвернення стягувача протягом п'яти днів з моменту накладення арешту, до суду з заявою про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_3 в порядку, встановленому процесуальним законом; просив повернути на зарплатний картковий рахунок боржника кошти в розмірі двох мінімальних заробітних плат, оскільки станом на 26 липня 2024 року, держвиконавцем було списано з зарплатного рахунку боржника всі наявні на ньому кошти, в розмірі 47000 гривень. Та було надано для розгляду ВДВС світлокопії платіжних доручень про перерахування коштів на рахунок ВДВС роботодавцями боржника - 44 платіжних доручень, на загальну суму 49634,42 гривні, та просив повідомити, куди ті кошти поділися, бо в постанові про арешт коштів боржника зазначено, що він борг не погашає. Станом на 29.07.2024 року, арешт з грошових коштів боржника не знятий, кошти в розмірі двох мінімальних заробітних плат на рахунок боржника з числа списаних не повернуто. Відомостей про зарахування платежів, зроблених роботодавцями боржника в рахунок погашення боргу, суб'єктом оскарження не надано. Таку бездіяльність Крюківського ВДВС у м. Кременчуці, вважає неправомірною, через наступне.
Згідно оскаржуваної постанови від 19.07.2024 року у виконавчому провадженні №60019670, було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 130869,37 грн.
До клопотання про зняття арешту, було надано ВДВС Довідку АТ КБ «Приватбанк» від 25.07.2024 року №84FUEHF04R4UNFST, про те, що ОСОБА_4 має з 2014 року станом на 25.07.2024 року в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує заробітну плату. Також, як зазначено у Довідці, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
У відповідності до абзацу другого частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
З урахуванням викладеного, арешт на кошти, що знаходяться на зарплатному рахунку боржника, та ще й у сумі, що перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, є незаконним в силу абз. другого ч.2 статті 48, ч.1,2 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», а його незняття за клопотанням сторони боржника є неправомірною бездіяльністю з боку Крюківського ВДВС.
Арешт і вилучення майна (коштів) боржника врегульовано положеннями статті 56 означеного Закону. На цю ж статтю посилається держвиконавець в оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника від 19.07.2024 року в якості правової підстави накладення арешту.
За ч. 10-ю цієї статті, «У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувана чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно абзацу другого ч.10 статті 56 Закону - «Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом».
Арешт на кошти боржника було накладено 19.07.2024 року; станом на час звернення до ВДВС з клопотанням про зняття арешту, тобто 26.07.2024 року, минуло п'ять днів, але стягувач не звертався до суду з відповідною заявою про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. В такому разі, держвиконавець повинен був зняти арешт. Не розгляд вимоги сторони боржника про зняття арешту з цієї підстави, та не зняття арешту на підставі абзацу другого ч.10 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», є неправомірною бездіяльністю Крюківського ВДВС. На час подання цієї скарги до суду, з моменту накладення оскаржуваного арешту, минуло 11 днів, а арешт не знятий, попри те, що відповідна заява стягувана або ВДВС до суду відсутня.
Третьою підставою для зняття арешту є те, що боржник регулярно на протязі тривалого часу сплачував періодичні платежі на рахунок Крюківського ВДВС у м. Кременчуці, що підтверджується копіями платіжних доручень за 2019-2022 роки. Боржник ОСОБА_4 є учасником бойових дій, постійно та безпосередньо бере участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України від самого початку війни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується Довідкою командування військової частини НОМЕР_3 МО України від 13.12.2023 року вих. №10005. Перебуваючи на військовій службі, в діючій армії, на протязі 2022-2023 років він через фінансову частину військової частини, в якій служив, відраховував з свого грошового утримання кошти на адресу ВДВС, але у нього не збереглися документи за той період, і він не може їх зараз відновити, бо служить в іншій військовій частині на іншому фронті. Обстановка, в якій перебуває захисник Вітчизни Левченко A.C., має бути розцінена як така, що він в даний час не може надати суду (та виконавчій службі) всіх фінансових документів про сплату боргу.
Отже, твердження у постанові про накладення арешту на грошові кошти про невиконання ОСОБА_5 зобов'язання з погашення боргу не відповідає дійсності, а відтак - відсутня будь-яка необхідність в примусових заходах стосовно ОСОБА_3 .
З урахуванням викладеного, вважає, що є всі законні підстави задля скасування в судовому порядку постанови державного виконавця Крюківського ВДВС від 19.07.2024 року про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні 60019670.
Підставами для повернення списаних з зарплатного рахунку ОСОБА_3 коштів в розмірі двох мінімальних заробітних плат з числа списаних з його рахунку виконавцем коштів та визнання бездіяльності неправомірною вказав наступне.
22.07.2024 року до Крюківського ВДВС у м. Кременчуці надійшла заява боржника про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ ПРИВАТБАНК, для здійснення видаткових операцій в розмірі двох мінімальних заробітних плат, в зв'язку з накладенням арешту на його грошові кошти. Не звертаючи уваги на вказану вище заяву, на слідуючий день після її отримання, тобто 23 липня 2024 року, суб'єкт оскарження здійснив списання всіх коштів на рахунках боржника ОСОБА_3 , в розмірі 47000 гривень.
Розмір мінімальної заробітної плати на 01.04.2024 року становить 8000,00 гривень. Отже, виконавцем незаконно списано з картрахунку ОСОБА_3 16000 гривень.
29.07.2024 року в АСВП МЮ на сторінці ВП 60019670 з'явилась постанова держвиконавця від 24.07.2024 року про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Але, ця постанова, (згідно відомостей про свойства документу - коду за яким обліковується в АСВП) постанова від 24.07.2024 року про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій), створена насправді 29.07.2024, 10:14:47, а не 24.07.2024 року. Тобто, ця виконавча дія вчинена фактично 29.07.2024 року, вже після отримання ВДВС його клопотання, а зазначення у ній минулого числа створення зроблено суб'єктом оскарження задля того, щоб виправдати свою бездіяльність в неповерненні неправомірно списаних коштів в розмірі двох мінімальних заробітних плат з рахунку боржника.
У відповідності до підпункту 1 пункту 10 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ:
1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
За таких обставин, суб'єкт оскарження навмисно проігнорував заяву боржника від 22 липня 2024 року, затягнувши її розгляд до 29.07.2024 року, а тим часом, 23 липня 2024 року діючи недобросовісно, списав всі кошти боржника. Такі дії суб'єкта оскарження є неправомірними, і він зобов'язаний відновити на рахунку боржника кошти, які неправомірно ним списані.
08.08.2024 року до суду надійшов відзив на скаргу, де державний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги, поданою ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у повному обсязі.
Скаргу вважає невмотивованою, безпідставною та необгрунтованою, а тому такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
По-перше, в Крюківському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №68907511 до складу якого входять наступні виконавчі провадження:
- виконавче провадження № 27354925 з примусового виконання виконавчого листа № 2-554, виданого 05.03.2004 Крюківським районним судом м. Кременчука, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_6 , на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку ,починаючи з 21.01.2004 року і до досягнення дитиною повноліття.
- виконавче провадження № 60019670 з примусового виконання виконавчого листа № 5371314/19, виданого 03.09.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 118726 грн. 70 коп.
Загальна сума боргу по вищезазначеним виконавчим листам станом на 19.07.2024 року складає 257002,46 грн.
Згідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є - звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами та ін.
Відповідно ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Тому, з метою виконання рішення суду 19.07.2024 - було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено електронному документообігом до банків для виконання. В постанові про арешт коштів зазначено: «накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів .».
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
Станом на 07.08.2024 року документального підтвердження з банку, що «рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом» - не надходило.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Виходячи з вищенаведеного, боржником не надано підтверджуючі документи, що рахунок на який він отримує заробітну плату є «рахунком, який має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом», тому законних підстав для задоволення заяви скаржника про зняття арешту з коштів у державного виконавця не було.
Отже, державний виконавець діяв у межах Закону «Про виконавче провадження», не порушуючи його норм.
По-друге, відповідно абзацу 10 п.10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, можуть здійснювати видаткові операції протягом одного календарного місяця в розмірі, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат. Боржник має право звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Від скаржника надійшла заява про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яка зареєстрована у відділі від 23.07.2024 року №13236.
Державним виконавцем 24.07.2024 року №60019670 винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та електронним документообігом направлено до АТ КБ «Приватбанк». Дана постанова підписана електронно-цифровим підписом від 24.07.2024.
Скаржник вводить суд в оману щодо винесення даної постанови 29.07.2024 року, оскільки Автоматизована система виконавчого провадження працює в онлайн режимі і внести постанову попереднім числом не можливо.
Виходячи з вищевикладеного, державним виконавцем у встановлені строки Законом України «Про виконавче провадження» тобто протягом двох робочих днів винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій і твердження скаржника є надуманими.
По-третє, скаржник стверджує, що він регулярно сплачує кошти на рахунок Крюківського ВДВС. Відповідно до матеріалів зведеного виконавчого провадження 3 жовтня 2021 року по 29.07.2024 жодного платежу не надходило до Крюківського ВДВС. Хоча скаржник знає про свої борги і не хоче сплачувати. Щодо 44 платіжок наданих скаржником більша частина перераховувалась на рахунки приватних виконавців, а інші які були сплачені на рахунок Крюківського ВДВС враховані в розрахунок зі сплати аліментів.
По-четверте, скаржником не вірно трактується частина 10 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» дана норма стосується осіб, які мають заборгованість перед боржником.
По-п'яте, відповідно до пункту 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Пунктом 1 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Виходячи з вищевикладеного, станом на 07.08.2024 року у боржника борг складає 209660,07 що відповідно перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, і тому заходи примусового стягнення, а саме накладення арештів на рахунки та списання виконанні в межах за Закону України «Про виконавче провадження».
Крім цього, відповідно до пункту 4 статті 19 вищезазначеного Закону, зазначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до матеріалів зведного виконавчого провадження боржником жодного разу не було повідомлено щодо своєї служби.
Також, 07.08.2024 по виконавчим провадженням №27354925, 60019670 винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлені на виконання до бухгалтерії Військової частини.
Враховуючи все вищевикладене, скаржником не вказано жодної законної підстави для зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №60019670 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 118726 грн. 70 коп. Твердження скаржника про бездіяльність державного виконавця ОСОБА_9 є такими, що не відповідають дійсності, оскільки державний виконавець діяла в межах Закону України «Про виконавче провадження».
19.08.2024 року від представника скаржника до суду подано відповідь на відзив де останній вказав, що в якості підстави для зняття арешту з коштів боржника ним у скарзі помилково вказано на положення ч.10 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження». Цю підставу скарги він не підтримує, просить суд не враховувати при вирішенні справи по суті. Інші заявлені підстави зняття арешту з коштів на рахунках боржника ОСОБА_3 , а саме: те, що арешт накладений на кошти, які знаходяться на рахунку в установі банку з спеціальним режимом використання - зарплатному рахунку боржника, відкритому в АТ «Приватбанк» під час проходження строкової військової служби по мобілізації, та те, що постановою держвиконавця від 07.08.2024 року звернено стягнення на заробітну плату боржника в розмірі 20 відсотків щомісячно - підтримує.
Перебування ОСОБА_3 на військовій службі в Збройних Силах України в умовах воєнного стану та оголошення в країні мобілізації, свідчить про те, що єдиним джерелом його доходів в цей час є щомісячне грошове утримання військовослужбовця. Існування арешту на кошти його заробітної плати (грошового утримання військовослужбовця), разом з одночасним відрахуванням 20 відсотків зробітної плати на погашення заборгованості, призвело до неможливості користуватися боржнику значною частиною свого грошового утримання, неможливості витрачення його на утримання сім'ї, тощо.
Незняття держвиконавцем арешту з коштів заробітної плати ОСОБА_3 після отримання від сторони боржника Довідки про зарплатний рахунок в АТ «Приватбанк», та за умови встановлення звернення у відсотках стягнення на заробітну плату боржника, є незаконною бездіяльністю держвиконавця, внаслідок чого органом ДВС встановлено надмірний тягар для боржника ОСОБА_3 , порушено його права на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Викладене є підставою для зняття арешту з його коштів в судовому порядку.
Має бути враховано також, що окрім обов'язку з погашення заборгованості перед стягувачем ОСОБА_10 в виконавчому провадженні 60019670, скаржник ОСОБА_4 має обов'язок матеріального піклування за рахунок свого грошового утримання як військовослужбовця, за іншими членами його сім'ї, - неповнолітньою донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружиною ОСОБА_12 , яка є інвалідом 3-ї групи, докази чого надає .
Що стосується заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів то ознайомившись з відзивом Автозаводського ВДВС у м.Кременчуці, стало відомо про існування боргу у ОСОБА_3 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_13 на утримання неповнолітньої дитини (яка вже є повнолітньою та закінчила навчання). Але, під час перебування в Збройних Силах України по мобілізації, з 02.03.2022 року, тобто на протязі двох з половиною років, ОСОБА_2 не мав можливості самостійно займатися питаннями погашення заборгованості, а орган виконавчої служби, в цей період часу, не вживав заходів стосовно звернення стягнення на відсоток з його заробітку. На його погляд, зволікання органу ВДВС зі зверненням стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 , на протязі двох з половиною років поспіль, призвело до того, що заборгованість з аліментів не погашалася.
Прохав суд врахувати доводи, викладені в цій заяві, застосувати до спірних правовідносин правовий висновок ВП ВС від 20.04.2022 року у справі N 756/8815/20, долучити до матеріалів справи довідку про інвалідність дружини боржника, та задовольнити заяву в повному обсязі.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 відмовився від пункту 4 прохальної частини скарги, а саме від вимоги зобов'язати Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного МРУ МЮ повернути на банківський рахунок ОСОБА_3 IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ ПРИВАТБАНК, грошові кошти в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Решту скарги з урахуванням усіх поданих заяв підтримав та прохав задовольнити з підстав вказаних у заявах по суті.
Державні виконавці Крюківського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєва К.В. та ОСОБА_14 в судовому засіданні прохали відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі з підстав вказаних у відзиві.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.
Судом встановлено, що у Крюківському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №68907511 до складу якого входять наступні виконавчі провадження:
- виконавче провадження № 27354925 з примусового виконання виконавчого листа № 2-554, виданого 05.03.2004 Крюківським районним судом м. Кременчука, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_6 , на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, починаючи з 21.01.2004 року і до досягнення дитиною повноліття.
- виконавче провадження № 60019670 з примусового виконання виконавчого листа № 5371314/19, виданого 03.09.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 118726 грн. 70 коп.
Постановою державного виконавця Крюківського ВДВС у м. Кременчуці Анастасьєвої К.В. від 19.07.2024 року у виконавчому провадженні 60019670 було накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_2 в межах суми стягнення (130 869,37 гривень).
У судовому засіданні встановлено, що 23.07.2024 року з рахунку боржника було списано кошти в сумі 47000 грн в рахунок погашення заборгованості по виконавчому проваджені.
Згідно відмітки за вхідним №13236, 23.07.2024 року до Крюківського ВДВС у м. Кременчуці надійшла заява боржника ОСОБА_2 про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ ПРИВАТБАНК, для здійснення видаткових операцій. Дана заява підписана боржником 22.07.2024 року.
24.07.2024 року постановою старшого державного виконавця Крюківського ВДВС у м. Кременчуці Яременко О.О. у виконавчому провадженні 60019670 було визначено для боржника ОСОБА_2 поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ ПРИВАТБАНК, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 25.07.2024 року №84FUEHF04R4UNFST, ОСОБА_4 має з 2014 року станом на 25.07.2024 року в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує заробітну плату. Також, як зазначено у Довідці, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
26.07.2024 року до Крюківського ВДВС у м. Кременчуці представником боржника ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано клопотання про здійснення перевірки викладених у клопотанні фактів та з вимогою про зняти арешту з грошових коштів боржника, та наводив правові підстави для цього - регулярне, на протязі тривалого часу, здійснення боржником періодичних виплат боргу; накладення арешту на рахунок, який відкрито для отримання заробітної плати боржника; незвернення стягувача протягом п'яти днів з моменту накладення арешту, до суду з заявою про звернення стягнення на грошові кошти ОСОБА_3 в порядку, встановленому процесуальним законом; також просив повернути на зарплатний картковий рахунок боржника кошти в розмірі двох мінімальних заробітних плат, оскільки станом на 26 липня 2024 року, держвиконавцем було списано з зарплатного рахунку боржника всі наявні на ньому кошти, в розмірі 47000 гривень. Та було надано для розгляду ВДВС світлокопії платіжних доручень про перерахування коштів на рахунок ВДВС роботодавцями боржника - 44 платіжних доручень, на загальну суму 49634,42 гривні, та просив повідомити, куди ті кошти поділися, бо в постанові про арешт коштів боржника зазначено, що він борг не погашає.
07.08.2024 року постановою державного виконавця Крюківського ВДВС у м. Кременчуці Анастасьєвою К.В. у виконавчому провадженні №60019670 було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_4 Здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства що залишається після утримання податків зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 20 % доходів щомісячно до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 130869,37 грн, в тому числі виконавчий збір/ основна винагорода приватного виконавця та витрати пов'язані з організацією в та проведення виконавчих дій.
07.08.2024 року Крюківським ВДВС у м. Кременчуці за вих. № 79253 надано представнику боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 відповідь на подане клопотання.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 447 ЦПК України та статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ч.1-3 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред'явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.
Згідно ч.1-2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов'язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб'єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов'язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов'язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов'язання пов'язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.
Згідно ч.4 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно ч.8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Відповідно до положень ч.3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Зняття арешту з майна врегульовано ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно положень ч.2-5 вказаної статті, в иконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до п.10-2 розділ XIII ЗУ «Про виконавче провадження » тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.
Згідно ч.1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Згідно ч.3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок стягнення аліментів. Так, відповідно до вимог ч.1 зазначеної статті, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Згідно ч.3, ч.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Пунктом 6 ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Статтею 69 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.
Згідно із пунктами 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом (частина 3 статті 195 СК України).
Враховуючи встановлені обставини, та норми ЗУ «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що державним виконавцем з метою виконання рішення суду 19.07.2024 - було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банків для виконання, при цьому у постанові про арешт коштів зазначено: «накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів». Відомостей, що «рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом» - з банку до державного виконавця не надходило, боржником також не було надано підтверджуючих документів, що рахунок на який він отримує заробітну плату є «рахунком, який має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом».
При цьому, враховуючи положення ч.3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», саме на банк покладено обов'язок визначення статусу коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
Таким чином, судом не вбачається протиправності в діях державного виконавця, щодо списання коштів з рахунку боржника.
В подальшому від боржника надійшла заява про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яка зареєстрована у відділі від 23.07.2024 року №13236 та 24.07.2024 року державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та електронним документообігом направлено до АТ КБ «Приватбанк». Дана постанова підписана електронно-цифровим підписом від 24.07.2024.
Тож державним виконавцем у встановлені Законом України «Про виконавче провадження» строки, тобто протягом двох робочих днів, винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Стосовно тверджень скаржника, про регулярні сплати коштів на рахунок Крюківського ВДВС та відсутності їх зарахувань, то з наданих суду квитанцій вбачається перерахування сум до Крюківського ВДВС за виконавчими провадженнями №60019464 та №60022441 та ін. а також перерахування коштів приватним виконавцям Гречин Н.В., ОСОБА_15 та ін. (деякі квитанції нечитабельні у зв'язку з чим зміст важко зрозуміти). Тобто, вбачається, що у скаржника були відкриті різні виконавчі провадження за якими він вносив кошти на погашення заборгованості, які не відносяться до даного ВП та не стосуються суті скарги.
При цьому, державним виконавцем Кюківського ВДВС долучено до матеріалів справи розрахунки заборгованості у ВП №60019464 та №60022441 де відображено усі зарахування коштів які надходили, та станом на серпень 2024 року сума заборгованості становить 209 660,07 грн.
По при це, матеріали справи не містять інформації, що боржник звертався з будь-якими заявами до виконавчої служби щодо здійснення перерахунку заборгованості у зв'язку із неправильним (не врахуванням чеків або інших підтверджуючих документів) обчисленням заборгованості.
А вразі незгоди з таким розрахунком боржник має право його оспорити.
Відповідно до пункту 4 статті 19 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Доказів виконання боржником вказаного обов'язку, до суду не подано.
07.08.2024 у виконавчих провадженнях винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлені на виконання до бухгалтерії Військової частини.
Оскільки, станом на 07.08.2024 року у боржника борг складав 209660,07 грн., що відповідно перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, тому заходи примусового стягнення, а саме накладення арештів на рахунки та списання виконанні в межах за Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника про бездіяльність державного виконавця Анастасьєвої К.В. не знайшли свого підтвердження, оскільки державний виконавець діяла в межах Закону України «Про виконавче провадження». Також суд не вбачає підстав для зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні №60019670.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скарга не обґрунтована, та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анастасьєвої К.В. - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В. І. Хіневич
Повний текс ухвали складено 10.09.2024 року.