Справа № 536/2069/24
10 вересня 2024 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка, Городищенського району, Волгоградської області, рф, громадянина України, із професійно-технічною освітою, пенсіонера, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч.1 ст.125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Встановив:
27 липня 2024 року, приблизно о 12 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс колишній дружині ОСОБА_5 один удар лівою рукою, зігнутою в кулак в область голови, один удар правою ногою в область лівого плеча, один удар лівою рукою в область тулуба, один удар правою ногою в область правого стегна, один удар правою ногою в область лівої ноги потерпілої ОСОБА_5 , чим спричинив останній, відповідно до висновку експерта № 926 від 29 липня 2024 року, тілесні ушкодження у вигляді: синця на голові, синця на лівому плечі, синця на тулубі, синця на правому стегні, садна на проекції лівого колінного суглобу, які утворилися від дії тупих предметів (не менше ніж від п'ятьох ударів та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах визнав повністю. Суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_5 є його колишньою дружиною та вони проживають в одному подвір'ї. В липні місяці 2024 року, більш точну дату та час не пам'ятає, він перебував на подвір'ї домоволодіння сина за адресою: АДРЕСА_1 та в цей час на подвір'я прийшла потерпіла, яка почала кричати, та він наніс ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Він просив вибачення у потерпілої, розкаюється у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що в липні 2024 року, більш точну дату та час не пам'ятає, вона сиділа у себе у дворі та почула як в сусідньому дворі її колишній чоловік спілкувався з іншими особами та скаржився на неї. Вона прибігла у сусідній двір та почала кричати, після чого обвинувачений наніс їй удар рукою в область голови та в область тулуба, після чого вона впала та обвинувачений наніс їй два-три удари в область стегна та ноги, більш точно не пам'ятає. Хоча обвинувачений й просив у неї вибачення, вона його не пробачила та просить суд призначити обвинуваченому суворе покарання.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, оцінивши досліджені судом докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою пенсійного віку; стан здоров'я обвинуваченого, який, згідно довідки Кременчуцького некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №01-14/2328 від 30 липня 2024 року, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; відносно якого складалися адміністративні матеріали за фактом вчинення домашнього насильства та неодноразово виносилися термінові заборонні приписи стосовно кривдника.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винної, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією відповідної частини статті.
Призначення іншого виду покарання ОСОБА_3 , з врахуванням його особи та віку, не відповідатиме положенням КПК України.
Суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 у виді штрафу відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовані, клопотань про обрання запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 331 КПК України для їх вирішення в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, до суду не надходило.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1