Справа №: 398/3092/24
провадження №: 3/398/1367/24
Іменем України
"05" вересня 2024 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нерода Людмила Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
До Олександрійського міськрайонного суду надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №540955 від 11.06.2024 року встановлено, що 11.06.2024 року о 20 год. 45 хв. у м. Олександрії, Кіровоградської області по вул. Козацький шлях, 95, водій керуючи транспортним засобом OPEL, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду здійснив рух транспортним засобом при цьому пошкодивши заправний пістолет на АЗС. Внаслідок чого сталося ДТП, АЗС та авто зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1 правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 04.09.2024 року надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, де зазначив, що вину у скоєному не визнає, вважає, що він стежив за дорожньою обстановкою та перед початком руху переконався, що це буде безпечно, а вина за пошкодження заправного пістолета лежить повністю на працівнику АЗС.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративне правопорушення статтею 124 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 251 КУпАП встановлює перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Зокрема, такими доказами, згідно вищевказаної статті, можуть бути пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майнатягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Обставини, викладені в протоколі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підтверджуються самим протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №540955 від 11.06.2024 року, схемою місця ДТП від 11.06.2024 року, актом пошкодження (знищення) майна (обладнання) на АЗС №КГ15 від 11.06.2024 року, письмовим поясненням ОСОБА_2 від 11.06.2024 року та іншими матеріалами по справі.
Згідно змісту протоколу ОСОБА_1 порушив п.10.1 ПДР України згідно якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
При цьому з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №540955 від 11.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 пошкодив заправочний пістолет на АЗС, однак суд зазначає, що останній не є учасником дорожнього руху, а отже в діях ОСОБА_1 не вбачається наявність порушень п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Окрім того будь яких належних доказів, що саме ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду АЗС, шляхом пошкодження заправочного пістолету, суду не надано.
За таких обставин суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджена наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріплений в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях події та складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 124, 221, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
СУДДЯ: ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА НЕРОДА