11 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8290/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року (суддя Прудник С.В.) в справі № 160/8290/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частин НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року задоволено позов позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частин НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по 28.02.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 28.02.2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 02.02.2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по 28.02.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 29.01.2020 року по 02.02.2022 року (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року та Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 26.09.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 року та грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року по день фактично виплачених сум такої заборгованості.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 задоволені частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №160/8290/23 в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 28.02.2017 року; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 02.02.2022 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 29.01.2020 року по 02.02.2022 року з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року скасовано та в цій частині заявлених вимог прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №160/8290/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі №160/8290/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 28 лютого 2017 року; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 02 лютого 2022 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року, скасовано, залишивши в силі в цій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року.
У решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року залишено без змін.
ОСОБА_1 11 липня 2024 року через систему «Електронний суд» подана до суду першої інстанції заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій він просив встановити судовий контроль за виконанням рішення відносно військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №160/8290/23 повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, постановити ухвалу про встановлення судового контролю.
Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що оскільки ним заява про встановлення судового контролю подана через систему «Електронний суд», а відповідач війська частина НОМЕР_2 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», тому в силу п. 29 розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21, вважається, що іншим учасникам справи заява позивача направлена до електронних кабінетів.
Звертає увагу, що до заяви про встановлення судового контролю ним додана квитанція про надсилання військовій частині НОМЕР_2 , який має зареєстрований електронний кабінет.
Крім того, апеляційна скарга містить обґрунтування необхідності встановлення судового контролю в цій справі.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Суд першої повернув заяву заявнику без розгляду з тих підстав, що в порушення вимог статей 167, 374 КАС України заявник (позивач) не скерував заяву про встановлення судового контролю з додатками на адресу військової частини НОМЕР_1 , що це перешкоджає оперативному з'ясуванню позиції сторони по суті цього звернення та його розгляду.
Суд визнає приведений висновок помилковим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 липня 2024 року через систему «Електронний суд» подана до суду першої інстанції заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі відносно військової частини НОМЕР_2 .
До заяви позивачем додано копію заяви до військової частини НОМЕР_2 про нарахування та виплату відповідних сум за судовим рішенням, а також квитанція про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якої надіслано заяву про встановлення судового контролю, додаток 1 - заява на виконання рішення суду, додаток 2 - копія роздруківки із відміткою про реєстрацію (а.с. 8 т.2).
Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В цьому випадку питання встановлення судового контролю ініційоване позивачем шляхом подання відповідної заяви через підсистему «Електронний суд».
Статтею 167 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною другою цієї статті якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Положеннями статті 18 КАС України врегульоване питання функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційна системи, відповідно до частини четвертої якої Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) визначає Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).
Пунктом 16 підрозділу 1 «Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про ЄСІТС передбачено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Згідно з пунктом 17 підрозділу 1 «Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 25 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про ЄСІТС передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Згідно з пунктом 27 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Відповідно до пункту 29 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про ЄСІТС у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відтак, якщо інші учасники справи (в цьому випадку - один з відповідачів) мають зареєстрований електронний кабінет, то функціонал Електронного суду мав в автоматичному режимі надати суду та позивачу доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих позивачем до суду документів.
В спірному випадку ОСОБА_1 до заяви про встановлення судового контролю додано квитанцію про направлення функціоналом Електронного суду до електронного кабінету військової частини НОМЕР_2 заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення та доданих до заяви документів.
Судом першої інстанції при формулюванні висновку про недотримання позивачем вимог частини першої статті 167 КАС України в частині не надання доказів направлення відповідачу військовій частині НОМЕР_1 копії заяви про встановлення судового контролю як підстави для повернення без розгляду такої заяви не звернуто уваги, що вимоги позивача про встановлення судового контролю стосуються виключно виконання рішення суду в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_2 вчинити певні дії, заява не містить вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з боку військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи приведені обставини, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення позивачу заяви про встановлення судового контролю, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про встановлення судового контролю має бути скасована.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неповне з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року в справі № 160/8290/23 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року в справі № 160/8290/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частин НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Направити справу № 160/8290/23 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 11 вересня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко