іменем України
10 вересня 2024 року справа 160/5856/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 (суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання розглянути рапорт про звільнення
ОСОБА_1 01.03.2024 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить зобов'язати за наслідком розгляду рапорту про його звільнення з військової служби з Лав ЗСУ за сімейними обставинами та зобов'язати видати наказ по особовому складу про звільнення з військової служби та надіслати особову справу до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки до якого повинна бути надіслана така справа.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 частково задоволений позов. Визнано протиправною бездіяльність щодо нерозгляду рапорту про звільнення з військової служби від 01.02.2024 відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу". Зобов'язано розглянути рапорт про звільнення з військової служби від 01.02.2024 відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий облік і військову службу" з підстави, що у сім'ї і чоловік і дружина є військовослужбовцями, то звільнення з військової служби можливе одному із подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років, та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду рапорту.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що рапорт був поданий не у спосіб передбачений законодавством, а саме через засоби поштового зв'язку, а не шляхом особистого звернення до керівництва з таким рапортом. Також зазначає, що рапорт позивача розглянуто, на ньому помічником командира Військової частини з правової роботи - начальником юридичної служби викладено висновок про відсутність підстав у його задоволенні, оскільки додані до рапорту копії документів не засвідчено у встановленому порядку (нотаріально), отже встановити достовірність викладених у них даних в контексті встановлення підстав для звільнення позивача з військової служби неможливо.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом, що підтверджується військовим квитком, виданим 19.11.2010 ІНФОРМАЦІЯ_1 , також він є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданим Управлінням персоналу штабу Командуванням ВМС ЗС України 03.05.2017.
Позивач знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2 , яка також є військовослужбовцем, що підтверджується копією довідки форми 5 Військової частини НОМЕР_3 від 23.01.2024 №438.
Від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03.04.2020.
05.02.2024 позивач надіслав рапорт про звільнення з військової служби від 01.02.2024 року до відповідача та до Міністерства оборони Украйни засобами поштового зв'язку. До рапорту позивачем долучено: копію посвідчення учасника бойових дій, копію військового квитка ОСОБА_1 , копію військового квитка ОСОБА_4 , копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини.
Рапорт позивача про звільнення з військової служби від 01.02.2024 із додатками отримано відповідачем 20.02.2024 за вх.№1666. На ньому помічником командира Військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальником юридичної служби викладено висновок «документи не завірені нотаріусом».
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом «ґ» пункту 1 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на період виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, зокрема, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.
Згідно із абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до пункту 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 та визначено підпунктом “г» пункту 1 частини 4, підпунктом “ґ» пункту 2 частини 5, підпунктом “г» пункту 2 частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Згідно абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
У спірному випадку позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби з підстав, передбачених підпунктом “г» пункту 1 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». При цьому, до рапорту долучив документи, які на його думку, підтверджують право на звільнення з військової служби.
Тобто, рапорт позивача був адресований повноважній особі та обґрунтований посиланням на відповідні положення Закону.
У свою чергу, звернення позивача з відповідним рапортом породжує у відповідача обов'язок розглянути такий рапорт та прийняти, за наслідками такого розгляду, відповідне рішення.
Оскільки жодний дій відповідачем щодо розгляду поданого позивачем рапорту, вчинено не було, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у спірних відносинах відповідачем було допущено протиправну бездіяльність.
Посилання відповідача на те, що рапорт позивача був поданий не у спосіб, що передбачений законодавством, а саме через засоби поштового зв'язку, а не шляхом особистого звернення до керівництва з таким рапортом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки норми Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, на які посилається відповідач, не виключають можливість подання такого рапорту засобами поштового зв'язку. При цьому, наведеними відповідачем нормами «особисте звернення» означає те, що військовослужбовець особисто звертається з рапортом до особи, яка уповноважена вирішувати те чи інше питання, що і мало місце у спірному випадку та не означає того, що такий рапорт повинен бути переданий особисто особі, яка наділена такими повноваженнями.
Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції і аргументи відповідача про те, що рапорт позивача розглянуто, оскільки помічником командира Військової частини з правової роботи - начальником юридичної служби викладено висновок про відсутність підстав у його задоволенні.
Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 затверджено Інструкцію з діловодства у Збройних Силах України, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, (далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням
Відповідно до пункту 2.2.4. Інструкції №124, у військових частинах (установах) Збройних Сил України, зокрема, видаються: накази командира (керівника) військової частини (установи) (по стройовій частині).
Відповідно до пункту 2.9.1.5 Інструкції №124, юридичним підрозділом військової частини (установи) обов'язково візуються за наявності всіх необхідних віз (погоджень) усі проекти розпорядчих документів нормативно-правового характеру, а також накази по особовому складу. Проекти наказів, що подаються для підпис командиру (керівнику) військової частини (установи), обов'язково візуються (погоджуються) їх заступниками відповідно до розподілу повноважень та обов'язків. Якщо в процесі погодження до проекту наказу вносяться істотні зміни, він підлягає повторному погодженню.
Пунктом 2.9.1.6. Інструкції №124 визначено, що накази підписуються командиром (керівником) військової частини (установи), а в разі його відсутності посадовою особою, яка виконує його обов'язки згідно з письмовим наказом.
Також згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Повноваженнями щодо звільнення військовослужбовців військової частини за сімейними обставинами наділені відповідні посадові особи військової частини. Отже, командир військової частини за результатами розгляду рапорту позивача, зобов'язаний був протягом встановленого строку розглянути рапорт (заяву) та надати відповідь по суті порушеного питання.
Таке повідомлення (відмітка у рапорті) не звільняє відповідача, як суб'єкта, до повноважень якого належить вирішення питання щодо можливості звільнення позивача з військової служби, від обов'язку прийняття рішення, за наслідком розгляду рапорту, про звільнення з військової служби або мотивовану відмову в такому. Суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 10.09.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова