11 вересня 2024 р.Справа № 589/421/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02.05.2024 по справі № 589/421/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
третя особа Шосткинський відділ державної виконачої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії АА № 00014629 від 10.11.2023, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії АА № 00014629 від 10.11.2023 винесена із порушенням вимог Інструкції № 512 від 27.09.2021, з огляду на відсутність у останній інформації: категорія та тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, габаритні розміри (ширина, висота, довжина), детальний розподіл навантаження за осями, фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на осі.
Крім того, позивач зазначив про невідповідність даних автофіксації показникам ваги, зафіксованим у акті від 10.11.2023 за наслідками проведеного зважування транспортного засобу із вантажем на підприємстві, що на думку позивача, свідчить про те, що помилка, найімовірніше, виникла під час зважування на автоматичних вагах, встановлених на дорозі.
Також апелянт звертав увагу, що у постанові вказано загальну масу 47950 кг, що суперечить зазначеному перевищенню в 3155 кг, у зв'язку з чим висновок про перевантаження автомобіля на 3,155 тон викликає сумніви.
Крім того, апелянт зазначав про неврахування, у тому числі, товарно-транспортної накладної, відповідно до відомостей з якої допустимі вагові параметри, визначені п. 22.5 Правил дорожнього руху, було дотримані.
Позивач вказував на відсутність Методики виконання вимірювання поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі з сипучим вантажем.
Також апелянт посилався на несвоєчасне отримання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, внаслідок чого органами державної виконавчої служби стягується штраф у подвійному розмірі.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, зазначав, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 10.11.2023 о 13:07 год. за адресою: Р-65, км. 134+313, Сумська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,888% (3,155 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 18,33% (2,108 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
10.11.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. винесено постанову серії АА № 00014629, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн.
Позивач, не погодившись із постановою відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності, звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив порушення законодавства у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, у зв'язку з чим оскаржувана постанова відповідача є правомірною.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Згідно з п. п. 14, 15 Порядку № 1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про:
- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
У ході судового розгляду встановлено, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 72, WAGA-WIM40, CRUA-07-VVE, номер свідоцтва про повірку технічного засобу № UA.TR. 113-0748/11F-22, № 0747/11F-22, дійсне до 26.12.2023.
Відповідно до наданих суду матеріалів автоматичної фіксації адміністративного правопорушення, встановлено, що засобами автофіксації було зафіксовано транспортний засіб: MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується фотографіями транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.
Зафіксовано наступні фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3606 мм, 2-3: 6008 мм, 3-4: 1318 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 9000 кг, 2 - 16200 кг, 3 - 7850 кг, 4 - 7400 кг; 5 - 7500 кг, загальна маса - 447905 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагобі або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 43155 кг, навантаження на одиночну вісь - 13608 кг.
Отже, перевищення загальної маси транспортного засобу на 7,888% (3,155 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 18,33% (2,108 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо некоректного вимірювання загальної маси транспортного засобу в момент фіксації правопорушення колегія суддів зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи помилковість виміряних показників загальної маси транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , апелянт посилається на самостійно здійснене зважування вантажу перед відправленням на вагах ПрАТ «Шосткинське хлібоприймальне підприємство», про що складено акт зважування транспортного засобу від 10.11.2023, згідно з яким маса автомобіля з вантажем становила 39160 кг.
Втім, такі відомості не спростовують результатів зважування, здійсненого за допомогою WIM-комплексу, приладом, який пройшов процедуру оцінки відповідності та експертизу, що підтверджується сертифікатом перевірки та свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Крім того, апелянт зазначав, що перевезення вантажу здійснювалось на виконання договору від 25.09.2022, укладеного між ТОВ «есі Білопілля» та ТОВ «Стандарт-2002» щодо постачання тріски деревинної (щепи) з листяних порід, за запитом покупця на 24 тони щепи, та відповідно до видаткової накладної № 266 від 10.11.2023, рахунку на оплату № 228 від 10.11.2023, товарно-транспортної накладної № Р116 від 10.11.2023 маса товару, що перевозився, становила 24,01 тони.
Однак, посилання апелянта на відомості товарно-транспортної накладної, видаткової накладної та рахунку на оплату як на підтвердження дотримання допустимих вагових параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані документи не є первинними документами, що підтверджують фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться.
Натомість, факт перевищення нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, зафіксоване за допомогою даних WIM-комплексу, доведено належними, допустимими та достовірними доказами.
Стосовно доводів позивача про наявну невідповідність зазначеної в оскаржуваній постанові вимріяної загальної маси транспортного засобу - 47950 кг та зафіксованого перевищення - 3155 кг, колегія суддів звертає увагу, що розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу здійснено наступним чином: 43155 кг - 40000 кг = 3155 кг, з яких 43155 кг - виміряна маса транспортного засобу з урахуванням похибки 10%, 40000 кг - фактична гранична маса транспортного засобу.
Щодо посилання позивача на відсутність Методики виконання вимірювання поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі з сипучим вантажем, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
У розумінні підп. 2 п. 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Пунктом 19 Порядку № 879 встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 385 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 і від 27 червня 2007 № 879» п. 19 Порядку № 879 викладено в такій редакції: «Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку». При цьому змін до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 внесено не було.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» виключено п. 19 Порядку № 879.
З огляду на виключення п. 19 Порядку № 879 наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов'язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, суд вважає, що відповідачем правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача.
Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.
Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства, або в зв'язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.
Щодо доводів апелянта про те, що предметом перевезення був сипучий вантаж, який є рухомим під час руху транспортного засобу, що не враховано під час здійснення вимірювань, колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.2014 № 363 саме на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.
Пунктами 8.14-8.15 гл. 8 зазначених Правил передбачено, що завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
У свою чергу п. 12.5 гл. 12 Правил дорожнього руху передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу є необґрунтованими.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності постанови про адміністративне правопорушення вимогам Інструкції, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у якості доказів вчинення правопорушення відповідачем надано, зокрема, спірну постанову серії АА № 00014629 від 10.11.2023, яка містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на здвоєні осі.
Отже, оскаржувана постанова містить всі відомості, передбачені положеннями ст. 283 КУпАП, та які є достатніми та необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем правопорушення.
Крім того, відповідачем надано до суду роздруківку фотоматеріалів транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснені у момент фіксації проїзду транспортного засобу через автоматичний пункт.
Також відповідачем в якості доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем надано інформаційну картку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформовану автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, яка містить фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу позивача.
Тобто автоматичною системою фіксації адміністративного правопорушення визначені та зафіксовані всі необхідні та передбачені законодавством метадані, зокрема, про тип транспортного засобу, про повну вагу, розподіл навантаження по осям, смуга руху, номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на вісь.
Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який пройшов процедуру оцінки відповідності та експертизу, що підтверджується сертифікатом перевірки та свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності в оскаржуваній постанові даних, які мали бути в ній відображені у відповідності до вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, та відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження перевищення транспортним засобом позивача нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. ПДР.
Доводи позивача щодо несвоєчасного отримання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, внаслідок чого органами державної виконавчої служби стягується штраф у подвійному розмірі, не спростовують висновків суду щодо її правомірності, та свідчать про наявність спору на стадії виконання вимог постанови.
Посилання апелянта на невірне зазначення в оскаржуваній постанові адреси позивача як на підставу визнання її протиправною колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки допущення такої неточності при складанні постанови не свідчить про її незаконність вцілому.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова є правомірною на скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав висновків суду не спростовують.
Ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Солдаткінаа Олександра Сергійовича - залишити без задоволення.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 02.05.2024 по справі № 589/421/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова у повному обсязі виготовлена 11.09.2024.