11 вересня 2024 р. Справа № 440/4993/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/4993/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 жовтня 2023 року № 163750022296;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, періоди з 29.10.1991 по 10.12.1991; з 01.02.1994 по 27.06.1994; з 01.05.1994 по 15.02.2000 на підставі пільгової довідки від 21.12.2022 № 611, виданої ПАТ «Полтавський автоагрегатний Завод» та з 05.03.2019 по 17.02.2020 на підставі пільгової довідки від 21.12.2022 №651/30, виданої ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.10.2023 №163750022296 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди з 29.10.1991 по 10.12.1991, з 01.02.1994 по 27.06.1994, з 01.05.1994 по 15.02.2000 та з 05.03.2019 по 17.02.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 23.10.2023 з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог зазначив про не врахування судом першої інстанції, що приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії пенсійний орган діяв згідно вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не підтверджено необхідні періоди роботи за Списком №1, що не дає право на розрахунок стажу на інших умовах ніж це здійснено відповідачем. Апелянт вказує, що довідка від 21.12.2022 №681/30 не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, а саме, відсутній підпис спеціаліста відділу кадрів та головного бухгалтера, а за таких обставин надана довідка за ці періоди не відповідає додатку 5 Порядку №637. Також зазначає, що в наказі про результати атестації робочих місць від 07.10.1994 № 438 посада «ливарник металів та сплавів у ливарному цеху» відсутня, а отже відсутнє документальне підтвердження того, що позивачем було підтверджено право на пільгове обчислення стажу роботи.
Позивач подав відзив, в якому він наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пакетом документів.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
27.10.2023 за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №163750022296, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", через відсутність необхідного пільгового стажу.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що Пенсійний вік визначений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 50 років. Необхідний стаж п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 25 років. Необхідний пільговий стаж за списком №1, визначений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 10 років. Вік заявника - 50 років 1 місяць, страховий стаж особи - 29 років 0 місяців 2 дні. Страховий стаж особи з урахуванням додаткових років за роботу за списком №1 становить 36 років 3 місяці 20 днів. Пільговий стаж особи становить 08 років 1 місяць 3 дні.
За наданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 29.10.1991 по 10.12.1991, з 01.02.1994 по 27.06.1994 та з 01.05.1994 по 15.02.2000, згідно пільгової довідки від 21.12.2022 № 611, оскільки в наказі про результати атестації робочих місць від 07.10.1994 № 438 посада «ливарник металів та сплавів у ливарному цеху» відсутня;
- з 05.03.2019 по 17.02.2020, згідно пільгової довідки від 21.12.2022 №681/30, оскільки зазначена довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, а саме, відсутній підпис спеціаліста відділу кадрів та головного бухгалтера.
Позивач, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.10.2023 №163750022296, звернувся до суду із позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення пенсійного органу про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та необхідності зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.
Порядок дій територіальних органів Пенсійного фонду України при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу призначення, перерахунку пенсії конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1), у силу яких рішення за матеріалами звернення має бути прийнято протягом 10 днів з дня надходження документів у формі протоколу.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, після 21.08.1992 робочі місця мають бути атестовані за умовами праці. Разом з тим непроведення атестації робочих місць не може бути підставою для позбавлення громадян права на соціальний захист шляхом призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Тобто головним чинником для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є достатній стаж роботи в шкідливих умовах (до 20.08.1992 передбачений Списком № 1, після 21.08.1992 підтверджений атестацією робочого місця) та загальний стаж роботи.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , виданої 05.07.1991, ОСОБА_1 у період з 29.10.1991 по 10.12.1991; з 01.02.1994 по 27.06.1994; з 01.05.1994 по 15.02.2000 був зайнятий повний робочий день у ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці в ливарному цеху за професією, посадою ливарника металів та сплавів, ливарника на машинах для лиття під тиском, що передбачена Списком 1 розділ ХІ Металообробка, 1. Ливарне виробництво, а) робітники: 1110100а - 13392, розділ ХІ "Оброблення металу", розділ 1 . Ливарне виробництво, робітники та з 05.03.2019 по 17.02.2020 працював повний робочий день у ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод» за професією, посадою ливарника на машинах для лиття під тиском, що передбачено Списком №1 розділом ХІ, розділом 1, підрозділом 11.1а.
Крім того, під час звернення за призначенням пенсії 23.10.2023 позивачем до Пенсійного фонду було надано уточнюючі довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії від 21.12.2022 №611, яка видана ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» та від 21.12.2022 № 681/30, яка видана ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний завод».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем довідки у повній мірі містили усю необхідну інформацію для підтвердження пільгового періоду трудового стажу, проте відповідач зазначені довідки не врахував з формальних підстав.
Так, зокрема щодо довідки виданої ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» відповідач вказав на те, що в наказі про результати атестації робочих місць від 07.10.1994 №438 посада «ливарник металів та сплавів у ливарному цеху» відсутня.
У Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 до розділу 11100000 XI "Металообробка. Ливарне виробництво" внесено посади: 1110100а а) Робітники: 1110100а-13392 Ливарники металів і сплавів, 1110100а-13395 Ливарники на машинах для лиття під тиском.
Згідно розділу ХI "Оброблення металу. Ливарне виробництво" Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 включено посади: 11.1а ливарники металів та сплавів, ливарники на машинах для лиття під тиском.
Як зазначено вище у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідач не заперечує тієї обставини, що на підприємстві проводилась атестація робочих місць, як і не заперечує того, що посада яку обіймав позивач відноситься до посад з важкими умовами праці, а лише бажає щоб у наказі про результати атестації робочих місць від 07.10.1994 №438 була зазначена посада «ливарник металів та сплавів у ливарному цеху».
Так само є необґрунтованою відмова відповідача у врахуванні довідки виданої ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод» через те, що у ній відсутній підпис спеціаліста відділу кадрів та головного бухгалтера.
Відповідно до довідки ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод» від 18.12.2023 №565/30 посада головного бухгалтера та начальника відділу кадрів, бухгалтерська служб та відділ кадрів відсутні у штатному розписі.
В свою чергу, чинне законодавство України не забороняє керівнику підприємства виконувати повноваження головного бухгалтера та начальника відділу кадрів.
Суд зазначає, що у довідках виданих ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод», ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» міститься інформації про періоди роботи, посаду, на підставі чого така посада відноситься до робіт зі шкідливими і важкими умовами праці, тощо.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відмова у призначенні пенсії з зазначених підстав не відповідає принципам співмірності, оскільки несуттєві недоліки призвели до того, що позивачу було відмовлено у пенсійному забезпеченні взагалі.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень мав право провести перевірку достовірності видачі довідок ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод» та ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод», як і мав право вимагати від зазначених підприємств до оформлення таких довідок, проте такими правами не скористався, а лишив такий тягар на позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розгляді заяви про призначення пенсії від 23.10.2023, відповідачем протиправно не враховано спірні періоди до пільгового стажу роботи позивача, який підтверджений записами трудової книжки та довідками ТОВ «ТД «Полтавський автоагрегатний Завод» від 21.12.2022 №681/30 та ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» від 21.12.2022 № 611.
Окрім того, на особу не можна перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у його первинних документах за обліковим стажем та нарахуванням заробітної плати на конкретну посаду, яку використовував позивач у той чи інший період роботи у підприємстві за наявністю належного номера оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, після цього працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свій час неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для офіційного подання заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про надання пенсії за віком на пільгових умовах
Відповідно до п. 4.1, 4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (п. 1.7, 3.3 Порядку №22-1).
Суд зазначає, що якщо відповідач, отримавши заяву про призначення пенсії разом із документами, і вивчивши вказані документи встановив, що поданих документів достатньо для призначення пенсії за віком мав вжити дії для перевірки правильності даних, наведених у трудовій книжці позивача щодо спірного періоду роботи.
В свою чергу позивачем з свого боку, як особою, яка звертається з заявою про призначення пенсії, було дотримано усі вимоги чинного на момент подачі заяви законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про необґрунтованість зазначених в оскаржуваному рішенні пенсійного органу підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.10.2023 №163750022296 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , та наявність підстав для його скасування.
Враховуючи межі перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2023.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 440/4993/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва