04 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_6 , із забороною користування, відчуження та розпорядження; ключі запалювання від автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Так, слідчим суддею під час ухвалення оскаржуваного рішення не враховано того, що вказаний автомобіль на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_6 , однак згідно п. 4 договору про поділ спільного майна подружжя від 10.03.2023 є власністю дружини останнього - ОСОБА_8 .
Крім того, зазначений вище автомобіль, на думку апелянта, не є предметом злочину та не містить на собі слідів злочину.
Також слідчим суддею не прийнято до уваги і те, що ухвалою суду першої інстанції від 03.11.2023, арешт на це майно, накладений рішенням від 13.03.2023, був скасований.
Враховуючи, що копія оскаржуваного рішення отримана лише 28.03.2024, апеляційна скарга є такою, яка подана у встановлений закон строк.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021152310000264 від 04.09.2021 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. З ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 255; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190 КК України; ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190 КК України; ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч - ст. 28, ч. З ст. 190 КК України; ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч - ст. 190 КК України; ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 190 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 190 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. З ст. 190, ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 209 КК України.
08.02.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_6 , із забороною користування, відчуження та розпорядження; ключі запалювання від автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання прокурора щодо арешту майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При постановленні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні сторони обвинувачення правові підстави для арешту майна, у зв'язку з чим слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданих матеріалів, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_6 , із забороною користування, відчуження та розпорядження; ключі запалювання від автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3235/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 757/6424/24-к
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_23
Доповідач: ОСОБА_1