Головуючий у суді першої інстанції: Діденко Є.В.
Єдиний унікальний номер справи № 756/2016/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13955/2024
Іменем України
11 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мережко М.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 24 січня 2022 року між сторонами був укладений Договір № 33В/01/2022 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності), пакет «Максимальна турбота», до пологів, відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов'язався надати позивачці медичну допомогу, яка полягає у проведенні циклу амбулаторного спостереження вагітності на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги. Вартість медичної допомоги відповідно до п. 5.2 Договору, склала 48 600,00 грн., та була сплачена позивачкою в повному обсязі. Відповідач фактично надав позивачці послуги на суму 12 430,00 грн., сума неотриманих послуг складає 36 170,00 грн.
Крім того, 31 січня 2022 року між сторонами був укладений Попередній договір № 45П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, пакет «Комфорт», відповідно до умов якого сторони зобов'язались укласти в період з 22 до 32 тижня вагітності позивача укласти Договір про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, пакет «Комфорт», на умовах якого відповідач (медичний заклад) мав надати позивачці медичну допомогу, яка полягає у веденні пологів позивача на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги. Вартість медичної допомоги відповідно до п. 1.4 Попереднього договору, склала 66677,00 грн., та була сплачена позивачкою в повному обсязі.
Проте, у зв'язку з військовою агресією проти України позивачка була вимушена виїхати з України до Іспанії.
В подальшому, 16 березня 2022 року позивачка електронною поштою направила відповідачу повідомлення про розірвання договору № 33В/01/2022 і повернення сплачених коштів. Також, 07 липня 2022 року позивачка знову направила заяву про повернення коштів за обома договорами, однак відповідач гроші не повернув. Також, з урахуванням тривалого ігнорування відповідачем вимог позивачки, просить стягнути з відповідача моральну шкоду 50 000,00 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 109 247 (сто дев'ять тисяч двісті сорок сім) грн. 00 коп., з яких: за договором № 33В/01/2022 в розмірі 32 570 грн. 00 коп., за попереднім договором № 45П/01/2022 в розмірі 66 677 грн. 00 коп., моральна шкода - 10 000 грн. 00 коп.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 242 грн. 24 коп.
Стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь держави судовий збір 992 грн. 47 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Лелека» не заперечує стягнену судом першої інстанції на користь позивачки грошову суму у розмірі 99 247,00 грн, однак, ТОВ «Лелека» заперечує щодо стягненої моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн та відмови у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду.
Вказує, що позивачкою не надано жодних доказів чи конкретних фактів того, що припинення надання відповідачем послуг за договором та затримка у поверненні коштів, у зв'язку з розірванням договорів, призвели до фізичних або душевних страждань та мало для неї конкретні негативні наслідки.
Звертає увагу, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення посилаючись лише на велику кількість справ, в яких ТОВ «Лелека» виступає відповідачем. Таким чином, Оболонський районним судом міста Києва не надано оцінки іншим доказам, які були додані в додатках до клопотання.
Просить скасувати частково рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та задовольнити клопотання ТОВ «Лелека» і розстрочити виконання рішення суду про стягнення коштів у розмірі 99 247,00 на 12 місяців зі сплатою щомісячних платежів у розмірі 8 270, 58 грн.
Відзив на апеляційну скаргу від позивачки у встановленому порядку до суду не надходив.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України (у редакції на дату подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення грошових коштів у розмірі 174 058,20 гривень.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задовленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2022 року між позивачкою (Пацієнт) та відповідачем (Медичний заклад) було укладено Договір № 33В/01/2022 про надання медичної допомоги (спостереження вагітності), пакет «Максимальна турбота» з 6-13 тижнів - до пологів, відповідно до умов якого відповідач (медичний заклад) зобов'язався надати позивачці медичну допомогу, яка полягає у проведенні циклу амбулаторного спостереження вагітності Пацієнта згідно діючих нормативних документів та стандартів у галузі охорони здоров'я, а позивачка зобов'язалась прийняти і сплатити послуги на умовах договору.
У Додатку № 1 до договору визначений перелік медичних послуг, які входять до предмету договору.
Згідно з пунктами 5.2, 5.3 Договору, вартість медичної допомоги складає 48 600,00 грн. з ПДВ, та сплачується одноразово у формі 100 % передоплати в день підписання Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, медичний заклад зобов'язаний надати якісну і кваліфіковану медичну допомогу Пацієнту в межах цього Договору.
Пунктами 6.4, 6.5 Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Договору у разі виникнення особливих обставин з об'єктивних причин (форс-мажорні обставини), які сторони не могли передбачити і що перешкоджають сторонам виконати свої обов'язки. До таких обставин віднесено, зокрема війну та воєнні дії.
Відповідно до п. 6.6 Договору, сторона яка не може виконувати свої договірні відносини, внаслідок обставин, зазначених у п. 9.4 Договору повинна проінформувати про це іншу сторону не пізніше 15 календарних днів, а також належним чином цей факт підтвердити.
Пунктом 11.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання із врахуванням вимог п. 8.4 Договору, і діє до остаточного виконання зобов'язань.
Згідно з п. 8.1.2 Договору, він може бути достроково припинений з ініціативи пацієнта за умови письмового повідомлення медичного закладу із зазначенням причин. В такому випадку договір вважається розірваним через 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення пацієнта. В такому випадку пацієнту на його вимогу повертається сплачена сума вартості Договору, за винятком вартості фактично наданої медичної допомоги.
Вартість медичних послуг була сплачена позивачкою в повному обсязі в сумі 48 600,00 грн, що підтверджено квитанцією.
Згідно з наданим рахунком, у суму 48 600,00 грн. включено страховий платіж в розмірі 3600,00 грн., вартість безпосередньо медичних послуг - 45 000,00 грн.
Також, 24 січня 2022 року між позивачкою та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі агента ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», укладено договір добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби № 7619/999/318/210003601, сторонами якого вказані позивачка та відповідно до змісту якого позивачка застрахувалась у разі настання страхових випадків, сума страхового платежу - 3600,00 грн.; вигодонабувачем визначено ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».
Відповідач фактично надав позивачці послуги на суму 12 430,00 грн. Вказані обставини не оспорюються сторонами.
Крім того, 31 січня 2022 року між сторонами був укладений Попередній договір № 45П/01/2022 про надання медичної допомоги (медичних послуг) з ведення пологів, відповідно до умов якого сторони зобов'язались у термін з 22 по 32 тиждень вагітності пацієнта або з 32 по 34 тиждень вагітності укласти Договір про надання медичної допомоги з ведення пологів, пакет «Комфорт». На умовах основного договору відповідач (медичний заклад) мав би надати позивачці кваліфіковану медичну допомогу, яка полягає у ведення пологів пацієнта в обсязі та на умовах, передбачених Договором, у відповідності з існуючими стандартами медичної допомоги.
Пунктом 1.4 Попереднього договору передбачено, що при підписанні цього Договору, пацієнт сплачує на користь медичного закладу авансовий платіж в сумі 66677,00 грн.
Згідно з пунктом 1.8 Попереднього договору, у разі відмови пацієнта або медичного закладу від укладання Основного договору, у термін, передбачений п. 1.1 Попереднього договору, зобов'язання за цим Попереднім договором припиняються, при цьому, грошові кошти в якості авансового платежу за даним Попереднім договором, підлягають поверненню медичним закладом пацієнтові, протягом п'яти робочих днів з моменту одержання відповідної письмової вимоги пацієнта. Повернення суми авансового платежу здійснюється медичним закладом у безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок пацієнта … виключно на його письмову вимогу та за відрахуванням вартості фактично наданої медичним закладом медичної допомоги.
Згідно з наданими суду квитанціями, вартість авансу за попереднім договором сплачена позивачкою в розмірі 66 677,00 грн.
В подальшому, на сайті відповідача розміщено оголошення про припинення роботи через війну.
Згідно з наданими медичними документами, позивачка провела пологи в іншому медичному закладі.
В подальшому, 16 березня 2022 року та 07 липня 2022 року позивачка направляла на електронну адресу відповідача заяву про повернення сплачених коштів, а також періодично зверталась до відповідача на електронну пошту для повернення коштів.
У листі Торгово-Промислової палати України від 28 лютого 2022 р. № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року є обставиною непереборної сили для суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обставини непереборної сили, відповідно до ст. 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов'язання та наслідків його припинення. Тому, наявність форс-мажорних обставин у відповідача, не позбавляє позивачку права на повернення сплачених нею грошових коштів з підстав припинення зобов'язання та ненадання відповідних послуг.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки суми у розмірі 99 247,00 грн.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не надала доказів на підтвердження того, що їй була завдана моральна шкода припиненням надання відповідачем послуг за договором та затримкою у поверненні коштів, у зв'язку з розірванням договорів, не надала доказів, що вказані обставини призвели до фізичних чи душевних страждань та мало для неї конкретні негативні наслідки.
Таким чином, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні стягнення моральної шкоди, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив вимоги позивачки в цій частині.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
З цього слідує, що Київський апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо розстрочення виконання рішення суду першої інстанції. Проте, відповідач не позбавлений права звертатися з відповідними клопотаннями до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні стягнення моральної шкоди.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова