Справа № 357/7913/22
1-кп/357/384/24
26.08.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022100130000494 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, неодруженого, на час скоєння кримніального праввопорушення військовослужбовця, стрільця-санітара 2 відділення 2 взводу охорони 6 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді стрільця-санітара 2 відділення 2 взводу охорони 6 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, о 08 год. 00 хв. 26.07.2022, в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно зі звільнення на службу без поважних причин до місця тимчасового розташування підрозділу на полігоні військової частини НОМЕР_2 , що дислокується у АДРЕСА_2 , та до 13 год. 50 хв. 12.08.2022 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
12.08.2022, о 13 год. 50 хв., солдат ОСОБА_3 самостійно повернувся до розташування 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та приступив до виконання обов'язків військової служби.
Між між прокуророму даному кримінальному провіадженні - керівником Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_6 26 серпня 2024 року, укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України як як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині 2 ст. 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_7 буде призначене покарання:
- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України віднесений до тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, зокрема, вимогам ст. 52, 63КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд з огляду на процесуальну поведнку обуинваченого, який тривалий час ухилявся від суду та оголошувався у звзязку з цим в розшук, не визнає наведені в обвинувальному акті обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Матеріальну та моральну шкоду кримінальним правопорушенням не завдано.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 26 серпня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокуророму у даному кримінальному провіадженні - керівником Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в редакції від 22.11.2018, та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 407 КК України в редакції від 22.11.2018, у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років;
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку.
Речові докази та процесуальні вирати у справі відстуні.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_9