Справа № 740/2871/24
Провадження № 1-кп/740/306/24
11 вересня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
учасники судового провадження:
- прокурор ОСОБА_4 ,
- обвинувачений ОСОБА_5 ,
- захисник ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270380000275 від 31.03.2024,
за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, не має зареєстрованого місця проживання, до затримання (31 березня 2024 року) фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.1995 за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ч. 1 ст. 229-6 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців (судимість не погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.10.1997 за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (судимість не погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.09.1999 за ч. 2 ст. 142, ст. 26 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років (судимість не погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.11.2007 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки (судимість не погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.09.2013 за ч. 1 ст. 213 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт (судимість погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.07.2014 за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців (судимість не погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.09.2014 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці (судимість погашена); вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.12.2014 за ч. 2 ст. 185 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців (судимість не погашена); ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10.12.2020 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі ст. 44, ч. 3 ст. 263 КК України; вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.10.2021 за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік (судимість погашена); 27.10.2023 вироком Носівського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 240 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік (судимість не погашена),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
установив:
31.03.2024 близько 07 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 , в якої тимчасово проживав, а саме в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, маючи на меті спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та доводячи свій умисел до кінця, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та бажаючи їх настання, взявши в праву руку кухонного ножа, умисно наніс ним ОСОБА_7 одного удару в ділянку грудної клітки справа, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді проникаючого, колючого ножового поранення грудної стінки справа, відкритого правобічного гемо-пневмотораксу, правобічного плевриту, які в сукупності за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Указаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та надав показання, що на час події він проживав тимчасово у потерпілої ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . 31.03.2024 зранку близько 07-00 год. у вказаному будинку він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої. Між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, під час якої вона обізвала його, через що він взяв кухонного ножа та наніс їй удар в ділянку грудної клітки. Спочатку нічого не було, але приблизно через 15 хв. у неї збільшилася кровотеча, і він викликав швидку медичну допомогу. Розкаювався та шкодував у вчиненому, при цьому зауважив, що не мав змоги відшкодувати збитки потерпілій, але вибачився перед нею. Просив урахувати, що сприяв досудовому розслідуванню кримінального правопорушення, зокрема, розповів усі обставини справи, не змінював своїх показань, із самого початку погоджувався на проведення слідчих дій, зокрема, слідчого експерименту.
Потерпіла ОСОБА_7 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, зазначила, що не має претензій до обвинуваченого.
Крім зізнавальних показань обвинуваченого, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 31.03.2024, згідно з яким потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що 31.03.2024 знайомий ОСОБА_5 завдав їй тілесних ушкоджень, вдаривши ножем у верхню праву ділянку грудей за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколом огляду місця події від 31.03.2024 з додатком до протоколу - фототаблицею, за участю експерта-криміналіста ОСОБА_9 , згідно з яким огляд проводився на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого установлено таке. Під час входу до будинку зліва є дерев'яна лавка сірого кольору, на якій знаходиться хутряний килим сірого кольору, під яким виявлено ніж з мотузкою на рукоятці, на лезі якого виявлено сліди речовини бурого кольору, який вилучено та поміщено до спецпакета. При вході до кімнати № 1 будинку приблизно за 1 м від стіни зліва мається пляма речовини бурого кольору, з підлоги взято змив на марлевий тампон. У кімнаті № 3 при вході, зліва, під стіною, знаходиться пакет з одягом та диван, біля якого на підлозі лежав махровий рушник білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до спецпакета;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2024 з додатком - оптичним диском з відеозаписом, відповідно до якого біля будинку АДРЕСА_2 потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що 30.03.2024 у вечірній час вона перебувала в будинку за місцем проживання разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Вони розпивали алкогольні напої, а потім продовжили пити зранку 31.03.2024. Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла сварка стосовно будинку. Потерпіла продемонструвала місцезнаходження всіх присутніх 31.03.2024 у будинку та повідомила, що під час сварки ОСОБА_5 піднявся з дивана, взяв до рук ніж, підійшов до неї та наніс їй один удар ножем в ділянку грудної клітки справа. Після цього потерпіла помітила кров на одязі, почала закривати рану рукою та зупиняти кров. До неї підійшов ОСОБА_8 та, побачивши рану, викликав швидку допомогу. Після вказаної події потерпіла не бачила куди ОСОБА_5 поклав ніж, та що відбувалося далі їй теж невідомо, адже її забрала карета швидкої допомоги до лікарні. Під час нанесення тілесного ушкодження потерпіла відчувала сильний біль у ділянці грудної клітки. Також під час проведення слідчого експерименту потерпіла продемонструвала механізми нанесення їй тілесних ушкоджень;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.04.2024 з додатком - оптичним диском з відеозаписом, під час якого ОСОБА_5 повідомив, що 31.03.2024 близько 07 год. 00 хв. він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходилися в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вирішили похмелитися, після чого під час розпивання алкогольних напоїв у ОСОБА_5 з ОСОБА_7 виникла сварка щодо продажу будинку. У приміщенні кімнати в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5 продемонстрував місцезнаходження осіб у кімнаті 31.03.2024. Він сидів на дивані, ОСОБА_12 - на стільці біля вікна, ОСОБА_13 - на табуреті біля столу. Вони випивали, курили, після чого під час розмови ОСОБА_12 назвала ОСОБА_5 образливими для нього словами. ОСОБА_5 взяв ножа, який знаходився на магніті на стіні груби, підійшов до Лариси, запитав: «Ти що мене посилаєш чи що?» і наніс їй один удар ножем, який знаходився в його правій руці в ділянку грудної клітки зверху, в ліву частину. Після чого вони продовжили вживати алкогольні напої. Пізніше чоловіки побачили кров у ОСОБА_12 , і ОСОБА_5 вирішив викликати швидку допомогу. ОСОБА_5 зазначив, що коли підходив з ножем до Лариси він міг завдати ненавмисно ушкоджень ОСОБА_8 , зачепивши ножем його за руку. Після нанесення ОСОБА_7 ушкодження, ОСОБА_5 виніс ніж у приміщення коридору та заховав його під килим на лавку. Фельдшерам швидкої він повідомив, що ОСОБА_7 самостійно отримала тілесні ушкодження. Крім ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у будинку нікого не було. ОСОБА_5 повідомив, що тілесні ушкодження потерпілій наносив тільки він;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2024 з додатком - оптичним диском з відеозаписом, відповідно до якого, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , свідок ОСОБА_8 повідомив, що 31.03.2024 близько 07 год. 00 хв. за вищевказаною адресою він перебував разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_14 . З невідомих йому обставин між ОСОБА_12 та ОСОБА_15 виникла сварка. Коли всі знаходилися в будинку, за столом, то ОСОБА_5 взяв ніж зі столу та, нічого не пояснивши, наніс один удар ножем в плече ОСОБА_8 (ліве плече). Поруч на стільці сиділа ОСОБА_12 , якій ОСОБА_5 наніс один удар ножем в ділянку грудної клітки. Потім ОСОБА_8 побачив кров у Лариси, знайшов полотенце та почав закривати ним рану, попередньо перед цим затуливши рану рукою. Він одразу викликав швидку допомогу. Свідок ОСОБА_8 продемонстрував, хто де знаходився в кімнаті, та механізми нанесення тілесних ушкоджень. Крім ОСОБА_5 ніхто тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не наносив. У будинку, окрім нього, ОСОБА_12 та ОСОБА_16 нікого не було;
- висновком експерта № 59, яким установлено, що відповідно до записів у наданій медичній документації у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наступні тілесні ушкодження: проникаюче, колюче ножове поранення грудної стінки справа, відкритий правобічний гемо-пневмоторакс, правобічний плеврит. По механізму спричинення вказане ушкодження могло утворитися внаслідок удару предметом, котрий має колючі властивості, яким у тому числі, може являтись і ніж. Вищевказані ушкодження виникли внаслідок єдино разової дії сили, а саме - одного удару ножем, тому оцінюються також в комплексі. Таким чином, проникаюче, колюче ножове поранення грудної стінки справа, відкритий правобічний гемо-пневмоторакс, правобічний плеврит, у сукупності, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.1.1, 2.1.1.а, 2.1.2, 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Ураховуючи наявні записи у наданій медичній документації, весь комплекс вищезазначених ушкоджень виник внаслідок одноразового удару предметом, який володіє колючими властивостями, на кшталт ножа. У наданій медичній документації, у потерпілої ОСОБА_7 будь яких інших тілесних ушкоджень, окрім вищевказаних, не зазначено. Вищевказані ушкодження можуть, у тому числі, відповідати зазначеним у постанові слідчого даті та обставинам, що підтверджується записами у наданій медичній документації. Травмуюча сила діяла спереду справа. Потерпіла ОСОБА_7 не могла отримати вказані тілесні ушкодження в результаті падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню з послідуючим контактом об гострі, тверді, виступаючі предмети;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,73 проміле);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 31.03.2024; фактичний час затримання ОСОБА_5 - 31.03.2024, 15 год. 20 хв.; під час обшуку затриманого виявлено та вилучено: куртку чорного кольору зі слідами РБК на правому рукаві.
Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - доведеною.
Оцінюючи зібрані в справі докази, суд ураховує положення ч. 1 ст. 94 КПК України, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Оцінивши встановлені у справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Також при призначенні покарання суд ураховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий, востаннє - 27.10.2023 вироком Носівського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 240 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів. При цьому суд ураховує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 частиною принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного караного діяння такого покарання, котре законодавець вважає пропорційним.
У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.
Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України - суд не вбачає.
Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення нового кримінального правопорушення відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Крім того, судом установлено, що останнім вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього обов'язків. Указаний вирок набрав законної сили 28 листопада 2023 року.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року (справа № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18), при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися часом постановлення попереднього вироку: а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів); б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, після ухвалення 27 жовтня 2023 року вищевказаного вироку Носівського районного суду Чернігівської області, під час іспитового строку, то наявні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 78 КК України, відповідно до якої у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71, 72 цього Кодексу. Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому повинно бути призначено за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.
Суд ураховує, що призначення ст. 75 КК України полягає у наданні засудженій особі можливості протягом іспитового строку підтвердити можливість її виправлення та інтеграції у суспільство без відбування призначеного покарання, при цьому в разі вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням суперечить точному змісту кримінального закону.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.
За правилами ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 вчинив вказане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, то остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Оскільки попереднє покарання, визначене вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2023 року, у виді обмеження волі, а нове покарання у вказаному кримінальному провадженні призначено у виді позбавлення волі, для потреб застосування ст. 71 КК України покарання у виді обмеження волі підлягає переведенню у позбавлення волі з урахуванням співвідношення, визначеного у пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно з яким одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Згідно із ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
На підставі наведених норм закону обвинуваченому ОСОБА_5 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання - 31 березня 2024 року (час - 15 год. 20 хв.) до дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого слід залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.
У кримінальному провадженні цивільний позов не подавався.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не понесено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України та на підставі ст. 174 КПК України слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2024 року.
Керуючись ст. 100, 124, 174, 369 - 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк шість років частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2023 року у виді двох місяців обмеження волі, що відповідно до ст. 72 КК України становить один місяць позбавлення волі, і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді шести років одного місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення з 31 березня 2024 року, виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- ніж, залишки змиву з клинка ножа, рушник, залишки змиву, зразок крові ОСОБА_7 в плямі на марлі та контроль марлі, вилучені під час проведення огляду будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , - знищити;
- куртку чорного кольору - повернути ОСОБА_5 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2024 року, на майно: ніж з мотузкою на рукоятці, на лезі якого наявні сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, який поміщено до паперового конверту та опечатано; махровий рушник білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, що поміщено до паперового конверта та опечатано; марлевий тампон зі змивами з підлоги, на якому наявні сліди речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверта та опечатано; куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров на правому рукаві, яку упаковану до картонної коробки, скріплено биркою з підписами понятих та печатками «Для пакетів».
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1