Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2-др/733/10/24
Єдиний унікальний №733/10/22
Іменем України
11 вересня 2024 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді Карапиш Т.В.
за участю секретаря: Щур О.П.,
представника відповідачів
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
представника позивачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Ічня заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сидорчук Ольги Євгеніївни про компенсацію понесених витрат відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи № 733/10/22 за позовом ОСОБА_5 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа - ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки,
Представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сидорчук Ольга Євгеніївна звернулася до суду із заявою про компенсацію понесених витрат відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи № 733/10/22 за позовом ОСОБА_5 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа - ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.
Представник заявника вказує, що відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05.07.2024 року у відкритому підготовчому судовому засіданні позовну заяву було залишено без розгляду згідно п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки представник позивача до початку розгляду справи по суті звернувся до суду з заявою про залишення поданої ним позовної заяви без розгляду.
Зазначає, що згідно ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Звернення позивача до суду із позовом та відкриття провадження у справі вимагає від іншого учасника справи - відповідача вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності відкриття провадження у справі: вивчення позовної заяви, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовки відзиву на позов, інших заяв по суті справи чи заяв з процесуальних питань, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях тощо, а тому і у випадку залишення позовної заяви без розгляду мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв'язку із зверненням позивача із позовом та відкриття провадження у судовій справі.
Самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав передчасність пред'явлення позову до відповідача, а отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.09.2021 року у справі № 902/136/21 та від 16.02.2023 року у справі № 917/243/22.
Провадження у справі за позовом позивача було відкрито ще 17 січня 2022 року та протягом усього цього часу відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені були скористатися правом на професійну правничу допомогу адвоката - Сидорчук О.Є., яка здійснювала захист прав та інтересів останніх від поданого позивачем безпідставного позову. За відсутності такого позову або подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду ще на початку судового розгляду, а не через 2,5 роки, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змушені були б нести витрати на правову допомогу у межах даної справи. Таким чином, саме необґрунтованість (передчасність) подання позивачем позову призвела до витрат відповідачів 8 та 9 на правову допомогу адвоката, яка потребує оплати.
Просить вимогу про компенсацію понесених відповідачами судових витрат задовольнити та стягнути з позивачки ОСОБА_5 на користь відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі по 22500,00 гривень на кожного з них.
Представник заявника - ОСОБА_1 - адвокат Сидорчук О.Є. в судовому засіданні подану заяву підтримала та просила її задовольнити із зазначених у ній підстав.
Позивачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивачки ОСОБА_5 - адвокат Сакун І.А. в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та просила суд відмовити в задоволенні заяви про компенсацію понесених витрат, так як для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується, що випливає з положень ст. 141 та ст. 142 ЦПК України. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення та є диспозитивним правом позивача, передбачене нормами ЦПК України. Крім того, у даній справі судом не було встановлено зловживання процесуальними правами з боку позивача.
Представник позивачки ОСОБА_5 - адвокат Дуденок О.О. в судовому засіданні заперечувала проти заяви про компенсацію судових витрат та зазначила, що представником відповідачів не доведено факту безпідставності звернення до суду, а залишення позову без розгляду було викликане військовим станом та це є правом позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, але представник відповідачів не заявляв заяви та орієнтовного розрахунку та такий орієнтовний розрахунок при подачі першої заяви відповідачем позивачам не направлялося (ст. 134 ЦПК України). Представлені представником відповідача докази могли бути приєднані до справи до ухвалення рішення.
У випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, та така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі: у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (Постанова об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 р. № 346/2744/21 (61-10543сво23).
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши сторони, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно Постанови Верховного Суду України від 31.01.2022 року у справі № 462/1026/19, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17 зробив висновок, що з системного тлумачення положень частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статті 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивачів як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивачів, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч.2ст.44 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05.07.2024 року у відкритому підготовчому судовому засіданні позов ОСОБА_5 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа - ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки залишено без розгляду згідно п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
У зазначеній ухвалі питання про розподіл між сторонами судових витрат не вирішувалося.
Заявниця, обґрунтовуючи подану заяву, вказує, що провадження по справі було відкрито ще 17 січня 2022 року та протягом усього цього часу відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змушені були скористатися правом на професійну правничу допомогу адвоката - Сидорчук О.Є., яка здійснювала захист прав та інтересів останніх від поданого позивачкою безпідставного позову. За відсутності такого позову або подання позивачкою заяви про залишення позову без розгляду ще на початку судового розгляду, а не через 2,5 роки, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змушені були б нести витрати на правову допомогу у межах даної справи. Таким чином, саме необґрунтованість (передчасність) подання позивачкою позову призвела до витрат відповідачів 8 та 9 на правову допомогу адвоката, яка потребує оплати.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний висновок містяться у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №148/312/16-ц, від 28 січня 2019р. у справі №619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.
Слід зауважити, що у даній справі судом не було встановлено зловживання процесуальними правами з боку позивачки, до останньої не застосовувалися будь-які заходи у зв'язку із зловживанням правами та позовну заяву залишено без розгляду саме за заявою позивачки, а не через зловживання нею процесуальними правами.
У Постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв'язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55,124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як видно з матеріалів цивільної справи № 733/10/22, провадження № 2/733/15/24, представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Сидорчук О.Є. разом з першою заявою по суті спору не було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесли і які очікують понести відповідачі в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до положень частини третьої ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Сидорчук О.Є. в заяві щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не доведено, які саме необгрунтовані дії позивачки були нею здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.
Сам по собі факт залишення позову без розгляду у справі не є безумовною підставою компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судом встановлено, що заявницею не наведено обставин та не надано на їх підтвердження доказів, які дали змогу зробити висновок про необгрунтованість дій позивачки по справі, що зумовили понесення відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлених до стягнення витрат, що в свою чергу виключає можливість для задоволення заяви про їх компенсацію із застосуванням ч.5 ст. 142 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 133, 142, 260-261 ЦПК України, суд, -
В заяві представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Сидорчук Ольги Євгеніївни про компенсацію понесених витрат відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, пов'язаних з розглядом справи № 733/10/22 за позовом ОСОБА_5 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «НИВА-ПЛЮС», третя особа - ТОВ «ТАС АГРО ПІВНІЧ» про визнання протиправними та скасування рішень сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області, визнання незаконним поділу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. В. Карапиш