Справа № 347/1137/24
Провадження № 2/347/544/24
Іменем України
11.09.2024 м.Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області у складі:
Головуючої судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя батько уклав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів, своїй їй, ОСОБА_1 .
Даний заповіт було оскаржено ОСОБА_4 , однак, під час судового розгляду було укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Косівського районного суду від 19.07.2023, згідно якої вирішено: Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 на транспортний засіб VOLKSWAGEN Caddy (фургон малотонажний - В), 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ; За іншу частку належного ОСОБА_4 спадкового майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачують компенсацію в договірній сумі 370 000 грн.( триста сімдесять тисяч грн); Визнати за ОСОБА_2 в порядку статті 60 СК України та 368 ЦК України право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав 26035940; Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав 26035940; Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 право власності на транспортний засіб VOLKSWAGEN Transporter Т4 1.9D (легковий пасажирський - В), 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 : Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на саморобний транспортний засіб (причіп легковий-В), 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 .
Однак, зазначеною ухвалою суду не було охоплено частину майна спадкодавця, а саме - земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 : 1) кадастровий номер 26236100:01:001:0309 площею 0.1 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2) кадастровий номер 26236100:01:001:0310 площею 0.1109 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. А також домогосподарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається із: житлового будинку загальною площею 114,3, житлова площа 62 кв.м., сарай площею 32,4 кв.м., сарай площею 14,5 кв.м., гараж площею 27,3 кв.м., замощення, огорожа, право власності за життя на яке спадкодавцем зареєстровано не було.
У зв'язку з наведеним позивачка звернулася до приватного нотаріуса Косівського нотаріального округу Тонюк М.М. із заявою щодо прийняття зазначеного спадкового майна за заповітом. 19.12.2023 року приватним нотаріусом Косівського нотаріального округу Тонюк М.М. видано їй письмове роз'яснення щодо необхідності звернутися до суду з визнанням права власності на спадщину, що залишилася після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутності документів, що підтверджують право власності.
Ця обставина дає підстави звертатись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, оскільки вирішення спору в позасудовому порядку неможливе.
В ході розгляду справи по суті сторонами досягнуто згоди щодо розподілу часток в успадкуванні спадкового нерухомого майна про що свідчить подана ними на затвердження мирова угода від 23.07.2024 року .
В судове засідання сторони не з'явились, подали суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд вивчивши матеріали справи, вважає заяву сторін про визнання та затвердження умов мирової угоди підставною і такою, що підлягає до задоволення за наступних підстав:
Так в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки в справі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів, дочці, позивачці в справі, ОСОБА_1 .
ухвалою Косівського районного суду від 19.07.2023, за результатом судового розгляду справи №347/171/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , співвідповідача ОСОБА_5 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (заповіту), визнання права власності на частку в спадковому майні, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.02.2021р. магазину по АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 затверджено укладену між сторонами мирову угоду за умовами якої вирішено: Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 на транспортний засіб VOLKSWAGEN Caddy (фургон малотонажний - В), 2009 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 ; За іншу частку належного ОСОБА_4 спадкового майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплачують компенсацію в договірній сумі 370 000 грн.( триста сімдесять тисяч грн); Визнати за ОСОБА_2 в порядку статті 60 СК України та 368 ЦК України право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав 26035940; Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав 26035940; Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 право власності на транспортний засіб VOLKSWAGEN Transporter Т4 1.9D (легковий пасажирський - В), 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 : Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на саморобний транспортний засіб (причіп легковий-В), 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 .
Однак, зазначеною ухвалою суду не було охоплено частину майна спадкодавця, а саме - земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 : 1) кадастровий номер 26236100:01:001:0309 площею 0.1 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2) кадастровий номер 26236100:01:001:0310 площею 0.1109 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. А також домогосподарство, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складається із: житлового будинку загальною площею 114,3, житлова площа 62 кв.м., сарай площею 32,4 кв.м., сарай площею 14,5 кв.м., гараж площею 27,3 кв.м., замощення, огорожа, право власності за життя на яке спадкодавцем зареєстровано не було.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно п.23 постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається із матеріалів позову сторони дійшли добровільної згоди щодо успадкування нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За умовами мирової угоди сторони погодили між собою, що за стороною 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнається право власності на спадкове майно, а саме: частину земельної ділянки кадастровий номер 26236100:01:001:0309 площею 0.1 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 26236100:01:001:0310, площею 0.1109 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 62,0 кв.м., сарай площею 32,4 кв.м., сарай площею 14,5 кв.м., гараж площею 27,3 кв.м., замощення, огорожа, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
За стороною 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнається право власності на частину земельної ділянки кадастровий номер 26236100:01:001:0309 площею 0.1 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з визнанням права на спадкування Стороною 1 - ОСОБА_1 та строною 2 - ОСОБА_2 щодо спадкового майна спір між сторонами вважається повністю врегульованим.
Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією Мировою угодою.
Понесені Сторонами судові витрати по справі не підлягають стягненню з протилежної Сторони.
Сторони підтверджують, що відповідно до умов мирової угоди дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору у справі № 347/1137/24 та, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.
Сторони усвідомлюють та розуміють правову природу мирової угоди, у тому числі правові наслідки, які вона породжує. Не існує жодних обставин, які могли б вплинути на їх уявлення про мету та ціль цієї мирової угоди. Кожна із Сторін гарантує, що дана мирова угода не укладається під впливом помилки, обману, насильства та/або тяжкої обставини, а також не є фіктивною та/або удаваною.
Ухвала суду про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом, обов'язковим для виконання сторонами. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Суд, дослідивши матеріали справи, зміст підписаної сторонами мирової угоди, заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обовязків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією є ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно ст.208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Сторони підтверджують, що умови мирової угоди відповідають їх волевиявленню, породжують наступ бажаних наслідків і відповідають їх дійсним інтересам. Мирова угода укладена на добровільних засадах, без примусу. При цьому, сторонам відомі наслідки закриття провадження згідно мирової угоди, передбачені ст.256 ЦПК України.
Суд, перевіривши волевиявлення сторін на укладення мирової угоди, враховуючи, що мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах всіх сторін, прийшов до висновку про затвердження мирової угоди на умовах викладених в ній та закриття провадження у справі, при цьому сторонам роз'яснено наслідки ст.256 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 207, 208, 255, 256, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -
По справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно визнати та затвердити мирову угоду за умовами якої:
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителькою АДРЕСА_3 право власності на спадкове майно, а саме:
- частину земельної ділянки кадастровий номер 26236100:01:001:0309 площею 0.1 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 26236100:01:001:0310, площею 0.1109 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 62,0 кв.м., сарай площею 32,4 кв.м., сарай площею 14,5 кв.м., гараж площею 27,3 кв.м., замощення, огорожа, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителькою АДРЕСА_3 , право власності на частину земельної ділянки кадастровий номер 26236100:01:001:0309 площею 0.1 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - закрити.
Будь-які витрати, пов'язані з переоформленням права власності, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов Мирової угоди, покладаються на зацікавлену сторону.
Наслідки закриття провадження у справі у зв'язку із визнанням мирової угоди, які передбачено ст.256 ЦПК України сторонам роз'яснені та зрозумілі.
Роз»яснити сторонам, що в разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала Косівського районного суду Івано-Франківської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Косівським районним судом Івано-Франківської області, підлягає до негайного виконання з моменту вступу ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області про затвердження мирової угоди в законну силу і діє до повного виконання зобов'язань, передбачених цією мировою угодою.
В разі добровільного не виконання сторонами умов даної мирової угоди, така угода може бути звернута до примусового виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя : М.І.Крилюк