Справа № 750/12057/24
Провадження № 3/750/3611/24
10 вересня 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М.
з участю: секретаря Дзюби Я.А.
захисника Бредюка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1
18 серпня 2024 року о 02 год. 48 хв. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Володимира Коваленка, 49 керував автомобілем Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, порушення мови та почервоніння очей. Від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер ARHE 0221 та у лікаря нарколога в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, провину не визнав та суду повідомив, що автомобілем, у тому числі у стані алкогольного сп'яніння, не керував. 17 серпня 2024 року він зустрівся з кумом у нього вдома по вул. Всіхсвятській, вживали алкогольні напої. Пізно ввечері кум запропонував провести його додому, але біля ринку «Нива» він зателефонував своїй дівчині ОСОБА_2 , яка, незважаючи на комендантську годину, приїхала своїм автомобілем та забрала його з кумом. Вирішили підвезти кума додому, але по дорозі він посварився зі своєю дівчиною, у зв'язку з чим він залишився у кума вдома, а ОСОБА_3 поїхала. Близько 02 години ночі вона знову приїхала та удвох поїхали додому, але по дорозі знову посварились, після чого ОСОБА_3 висадила його з автомобіля та продовжила рух на великій швидкості, внаслідок чого на перехресті не впоралась з керуванням та врізалась у дерево. ОСОБА_4 виявився значний, спрацювали подушки безпеки та дівчина втратила свідомість. Коли прийшла до тями, почала його звинувачувати, що у дорожньо-транспортній пригоді винен саме він. В ході сварки він викинув ключі від автомобіля. Після приїзду працівників поліції ОСОБА_3 злякалась, що її може бути притягнуто до відповідальності, тому заперечила факт керування, але згодом підтвердила, що саме вона керувала транспортним засобом, але протокол уже був складений на нього.
Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що в ніч з 17 на 18 серпня їй зателефонував співмешканець ОСОБА_1 , який був в гостях у кума, та просив забрати його додому. Вона прибула на власному автомобілі, але в ході спілкування посварились з ОСОБА_1 , тому він залишився у кума, а вона поїхала додому. Приблизно о 02 год. ночі їй знову зателефонував ОСОБА_1 з проханням його забрати, але по дорозі додому знову посварились, внаслідок чого вона висадила з автомобіля останнього та будучи знервованою, різко натисла педаль акселератора, внаслідок чого не впоралась з керуванням та в'їхала в дерево. Удар був сильний, спрацювали подушки безпеки та від удару вона втратила свідомість. ОСОБА_1 витяг її з машини, викинув ключі від автомобіля та почав її приводити до тями. Коли прибули працівники поліції, вона перебувала у шоковому стані, злякалась та одразу не зорієнтувалась у ситуації, а ОСОБА_1 взяв провину на себе.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка та доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Незважаючи на невизнання своєї провини, факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2024 року, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та рапортом інспектора взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП капітана поліції Коваля О.В., у якому викладені обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі.
Питання наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам справи, на підставі доказів, зібраних органом, уповноваженим на складання протоколу.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З переглянутого у судовому засіданні запису з нагрудних відеокамер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_5 перебували поза межами салону автомобіля та удвох категорично заперечували факт керування автомобілем та причетності їх до дорожньо-транспортної пригоди, повідомляли, що не знають, кому належить пошкоджений автомобіль Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 . Згодом, ОСОБА_5 повідомила працівникам поліції, що автомобіль належить їй, але вона ним не керувала. ОСОБА_1 у свою чергу повідомив, що вказаний автомобіль він взагалі бачить вперше (відео 00:31:09).
Твердження свідка ОСОБА_5 про те, що саме вона була за кермом автомобіля, однак одразу не зізналась працівникам поліції, оскільки, начебто, після ДТП перебувала у шокованому стані та була дезорієнтована, спростовується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом, де остання з самого початку поводить себе спокійно, спілкується з працівниками поліції без ознак стресу чи переживань.
ОСОБА_5 стверджувала, що ключі від машини ОСОБА_1 викинув, коли витягував її непритомну з машини, однак такі свідчення суд піддає сумніву з огляду на те, що зі слів свідка, вона в той час перебувала у непритомному стані, і якщо такий факт дійсно мав місце, то вона не могла бачити цієї події. Крім того, відеозапис не відображає безпосередньо моменту викидання ключів від машини ОСОБА_1 (відео 01:59:33), однак під час поверхового огляду ОСОБА_1 інспектор патрульної поліції на місці складання протоколу підняла ключі та повідомила «…якщо ви думаєте, що ви пройшли за машиною, і я не побачила, що ви скинули ключі, тоді не розказуйте… ».
Таким чином, позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника розцінюється судом як захисна позиція, спрямована на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а його твердження про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, де ОСОБА_1 вигадав історію, яка жодними доказами не підтверджена, та не навів переконливих доводів невинуватості.
Крім того, свідок ОСОБА_5 , яка була присутня при складанні протоколу, та яка в судовому засіданні повідомила, що вона керувала автомобілем, на відео жодним чином не обмовились про те, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу, а навпаки казала, що за кермом автомобіля не перебувала і хто був за кермом її пошкодженого автомобіля вона не знає (відео 00:09:38).
Оскільки факт руху вказаного транспортного засобу безпосередньо перед ДТП ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_1 не оспорюється, за відсутності інших учасників, лише один з них міг керувати ним. Враховуючи, що ОСОБА_5 на місці події вела себе адекватно і поліцейські не вбачали в її діях ознак сп'яніння, її відмова від визнання керування автомобілем є нелогічною і свідчить лише про те, що вона дійсно ним не керувала.
Сукупність досліджених доказів, а саме: твердження ОСОБА_1 про те, що цей автомобіль він бачить вперше за наявності його ж свідчень, що в цей час він з ОСОБА_5 їхав у цьому автомобілі, його згода та наступна відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, намагання сховати ключі запалення автомобіля при його поверховому огляді, намагання залишити місце події, вказують на обґрунтованість підстав щодо підозри ОСОБА_1 у керуванні саме ним транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , тому вимога поліцейських про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є правомірною та обґрунтованою.
Подану ОСОБА_5 19.08.2024 року о 14-й годині заяву до поліції про те, що саме вона керувала автомобілем на момент скоєння ДТП, суд розцінює лише як узгоджену позицію з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправомірними, відсутні, оскільки вони є належними і достовірними, отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, та узгоджуються між собою
За вказаних обставин суд визнає доведеним факт того, що 18 серпня 2024 року о 02 год. 48 хв. в м. Чернігові по вул. Володимира Коваленка, 49 саме ОСОБА_1 керував автомобілем Hyndai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , та визнає доведеною вину ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому він підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в межах санкції статті.
Керуючись ст. ст. 401, 130 ч. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. в дохід державного бюджету.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя М.М. Кузюра