Справа №491/292/24
11 вересня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючої у справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гули О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані тим, що 23 січня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №4. Від вказаного шлюбу мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення про розірвання шлюбу позивач прийняв у зв'язку з тим, що подружнє життя у них з відповідачем не склалось, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Разом не проживають, не підтримують шлюбних відносин. Позивач проживає в будинку своїх бабусі та дідуся, а відповідач проживає в будинку позивача, оскільки на даний час не має власного житла. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. З урахуванням наведених вище обставин позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги, шлюб між ним та відповідачем розірвати.
Ухвалою від 25 червня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про її процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористалася та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подала, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася.
Розгляд справи було призначено на 11 вересня 2024 року на 09 годину 00 хвилин.
11 вересня 2024 року до суду надійшла заява позивача, в якій він просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити. Всі витрати по справі залишає за собою (а.с.28).
Також 11 вересня 2024 року до суду надійшла заява відповідача, в якій вона зазначає, що позовні вимоги визнає, на розірвання шлюбу згодна. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.29).
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, взявши до уваги зави позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 09 квітня 2015 року Лубенським МВ УДМС України в Полтавській області (а.с.5), копією витягу з реєстру територіальної громади №2024/003074111 від 27 березня 2024 року (а.с.7).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 16 лютого 2021 року органом 5128 (а.с.8), копією довідки про реєстрацію місця проживання особи №61/02-29 від 11 березня 2021 року (а.с.9), довідкою Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області №01/12-06/24/608 від 29 квітня 2024 року (а.с.20), фактично проживає в АДРЕСА_1 .
При цьому в матеріалах справи міститься письмова заява відповідача, в якій вона зазначає, що вона фактично проживає в АДРЕСА_1 . Вони з позивачем домовились про те, що справа буде розглядатися за зареєстрованим місцем проживання позивача, а саме, в Ананьївському районному суді Одеської області, а тому просить Ананьївський районний суд Одеської області розглянути вказану справу, оскільки фактично вона проживає за вище вказаною адресою (а.с.12).
При розгляді справи встановлено, що 23 січня 2021 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який зареєстрований Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №4, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 23 січня 2021 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.10).
Від вказаного шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 11 червня 2021 року Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.11).
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що сімейні стосунки в позивача та відповідача не склалися, тож позивач прийняв рішення про розірвання шлюбу у зв'язку з тим, що між ним та відповідачем повністю відсутнє взаєморозуміння в зв'язку з різними поглядами на життя та на сімейні стосунки. В зв'язку з повною несумісністю характерів сім'я розпалася.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, взявши до уваги заяву відповідача про визнання позову, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Таким чином, суд приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, та те що їх шлюб носить лише формальний характер, вважає можливим шлюб між ними розірвати.
Частиною 1 статті 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд, враховує бажання відповідача та вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Також суду бере до уваги заяву позивача від 11 вересня 2024 року, в якій він просить судові витрати по справі залишити за ним.
Взявши до уваги заяву позивача, суд приходить до висновку про залишення за позивачем понесених ним судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.112-115 СК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 09 квітня 2015 року Лубенським МВ УДМС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешканкою АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 16 лютого 2021 року органом 5128, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , який зареєстрований 23 січня 2021 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №4- розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя: Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.