Справа № 420/26180/24
10 вересня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача по справі за позовом Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль» (Бериславське шосе, 1, м.Херсон, 73028, код ЄДРПОУ 00131771) до Державної Казначейської служби України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль» (Бериславське шосе, 1, м.Херсон, 73028, код ЄДРПОУ 00131771) до Державної Казначейської служби України (вул.Бастіонна, 6, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в рамках відкритого судового засідання з обов'язковою участю сторін.
В обґрунтування клопотання зазначено, що оскільки надані докази потребують дослідження у судовому засіданні, враховуючи складність справи в цілому, Казначейство вважає, що розгляд справи без проведення судового засідання може призвести до порушення принципу змагальності сторін і негативно вплинути на права й обов'язки Казначейства.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, з метою недопущення затягування розумних строків на розгляд справи, суд не вбачає підстав та необхідності призначати дану справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
У той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України,
У задоволенні клопотання представника Державної Казначейської служби України про розгляд справи в рамках відкритого судового засідання з обов'язковою участю сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка