про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2024 року м. Київ № 320/41771/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Компанії «Вьорваг Фарма Гмбх & Ко.КГ» (Worwag Pharma GmbH& Co.KG) до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Компанія «Вьорваг Фарма Гмбх & Ко.КГ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення відповідача № 00574550708 від 30.07.2021 та № 0569090710 від 29.07.2021.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Зокрема, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, строк на оскарження рішення, винесеного податковим органом у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, що рішення оскаржене в адміністративному порядку не було, в разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду складає один місяць.
В рамках даних правовідносин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом 29.07.21 та 30.07.2021, водночас, до суду із даним позовом позивач звернувся 22 серпня 2024 року, подавши його нарочно через канцелярію суду тобто із пропуском строку звернення.
З матеріалів позовної заяви, вбачається, що у якості підстави пропуску такого строку, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 25.07.2024 у справі № 640/31489/21, з якою ознайомився 01.08.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
З огляду на викладене, суд критично ставиться до обґрунтувань причин пропуску позивачем, оскільки факт ознайомлення із постановою Верховного Суду у справі № 640/61489/21 не змінює момент, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто з моменту коли податкові повідомлення- рішення були винесені податковим органом.
Тим більше, як вбачається з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі № 640/31489/21 апелянт (уточ. суду - Головне управління ДПС у м. Києві) свої вимоги обґрунтовував, у тому числі, і порушенням судом першої інстанції норм процесуального права щодо статусу позивача як представництва нерезидента, що здійснює підготовчу діяльність, оскільки таке існує на території України вже 18 років та має приміщення, що використовується у діяльності.
Отже, на думку суду, прийняття Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду постанови у справі № 640/31489/21 про залишення позову Представництва «Вьорваг Фарма Гмбх & Ко.КГ» без розгляду з підстав відсутності у представництва адміністративної правосуб'єктності, що позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду Компанією «Вьорваг Фарма Гмбх & Ко.КГ».
Крім того, суд зауважує, що у позовній заяві (як у примірнику для суду, так і у примірнику для відповідача) відсутня сторінка № 2, в якій, як вбачається з іншого тексту позову, позивач наводить обґрунтування пропуску строку звернення до суду.
Відтак, позивачу слід надати суду уточнену позовну заяву з усіма сторінками відповідно до кількості учасників справи (без додатків).
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу слід надати до суду письмові пояснення й докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки зазначені позивачем обставини щодо пропуску строку звернення до суду не є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати :
- уточнену позовну заяву з усіма сторінками відповідно до кількості учасників справи (без додатків);
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву Компанії «Вьорваг Фарма Гмбх & Ко.КГ» залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії) цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.