11 вересня 2024 року №320/12853/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок призначеної їй пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021 - 2023) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсій з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021-2023), що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.01.2024 з урахуванням виплачених за цей період сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно здійснив саме переведення її з пенсії за вислугу років, призначеною відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний саме призначити їй з 02 січня 2023 року пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно поданої заяви №8 від 02 січня 2023 року із застосуванням заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки - 2020, 2021, 2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ухвалою від 12.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що для визначення розміру пенсії позивача необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати, який враховувався саме під час призначення пенсії вперше, а не станом на час переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший.
Розгляд справи по суті відповідно до ст.ст. 35, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня прийняття справи до свого провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.01.2011 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, яку розраховано згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15.01.2024 позивач подала до відповідача заяву про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наслідками розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено 15.01.2024 переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеною відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою №8 від 02 січня 2023 року, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки.
На звернення позивача щодо перерахунку її пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021 - 2023 роки), відповідач листом від 12.02.2024 №5257-2872/Б-02/8-2600/24 відмовив у здійснити перерахунок призначеної їй пенсії за віком, оскільки для визначення розміру пенсії позивача необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати, який враховувався саме під час призначення пенсії вперше, а не станом на час переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший.
Вважаючи відмову відповідача щодо не проведення перерахунку її пенсії протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п. 2, 16 розд. ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з 19.01.2011 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Для призначення пенсії за віком відповідно до іншого Закону, зокрема Закону №1058-ІV, ОСОБА_1 звернулась вперше лише 15.01.2024 після досягнення пенсійного віку, встановленого нормами цього Закону.
Згідно статті 51 Закону №1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту “е» статті 55.
Згідно пункту “е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 509/3080/16-а, від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, від 03.10.2018 у справі № 428/450/17.
Окрім цього, на переконання суду та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII.
При цьому ст. 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічний правовий висновок містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
За наведених фактичних обставин у справі та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право саме на застосування із 15.01.2024 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки).
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, в зв'язку із чим адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивач поніс судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021-2023 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Білоноженко М.А.