Справа № 308/12218/24
11 вересня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 -
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Так, наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом. Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Отже, судовий наказ одночасно є виконавчим документом і повинен містити всі необхідні дані для його виконання в примусовому порядку.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про виконавче провадження » у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Однак, в заяві про видачу судового наказу заявником не вказано дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта боржника
Так, заявник звернувся до суду з клопотанням про витребування з Державної податкової служби України отримання РНОКПП боржника.
Однак, з відповіді Міністерства доходів і зборів щодо РНОКПП ОСОБА_1 не надано РНОКПП з причини: фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Таким чином, заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 165 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.О. Шепетко