Справа № 308/14834/24
1-і/308/2/24
11 вересня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про вирішення питання щодо долі речових доказів у зв'язку із закриттям кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 22024000000000225, відомості про яке 11.03.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,
Старший слідчий в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про вирішення питання щодо долі речових доказів у зв'язку із закриттям кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 22024000000000225, відомості про яке 11.03.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Проаналізувавши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ч.1 та ч.4 ст.174 КПК України визначено, що клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Відповідно до частини 3 статті 174 КПК України передбачено, що прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Таким чином, правом на вирішення питання про скасування арешту майна закон наділяє слідчого суддю або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, а також прокурора, але тільки у випадку закриття саме ним кримінального провадження.
Водночас, з наведених положень закону випливає, що хоча чинний КПК і наділяє слідчого правом на закриття кримінального провадження з визначених підстав, але при цьому не відносить до його повноважень вирішення питання про скасування арешту майна.
Частина 6 статті 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Слідчим у клопотанні не зазначено, безпосередньо ознаки, визначені ст. 98 КПК України, на підставі яких конкретних ознак дані матеріальні об'єкти, віднесені до речових доказів, що унеможливлює вирішити судом питання про долю речових доказів згідно зі ч. 9 ст. 100 КПК, оскільки даною статтею передбачено визначення долі речових доказів залежно від його ролі та призначення у кримінальному провадженні, а в наданому слідчим клопотанні зазначені дані відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
У порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України слідчим в клопотанні не зазначено підставу і мету, вирішення питання речових. Окрім цього, слідчим в клопотанні не вказано повний перелік майна, долю якого слід вирішити, а також слідчим не надано документів, які підтверджують право власності.
З урахуванням викладених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про вирішення питання щодо долі речових доказів у зв'язку із закриттям кримінального провадження, підлягає поверненню слідчому, який його подав, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання разом з копією даної ухвали прокурором, слідчим.
Керуючись ст. ст. 170-172, 376 КПК України, суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про вирішення питання щодо долі речових доказів у зв'язку із закриттям кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 22024000000000225, відомості про яке 11.03.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України - повернути старшому слідчому в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підполковнику юстиції ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз'яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до судді з клопотанням.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1