Справа № 509/5238/24
10 вересня 2024 року смт Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна
Позивач звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 та просить визнати об'єктами права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наступне майно:
-житловий будинок загальна площа (кв.м): 218, житлова площа (кв.м): 91.2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка / кадастровий номер 5123755800:01:003:3731 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-рухоме майно за переліком №1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину придбаного у шлюбі майна, а саме: - на частину житлового будинку загальна площа (кв.м): 218, житлова площа (кв.м): 91.2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-на частину земельної ділянки / кадастровий номер 5123755800:01 003 :3731 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- рухоме майно за переліком №2.
Припинити право власності ОСОБА_2 на частину придбаного майна у шлюбі, а саме на - на частину житлового будинку загальна площа (кв.м): 218, житлова площа (кв.м): 91.2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-на частину земельної ділянки / кадастровий номер 5123755800:01 003 :3731 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- рухоме майно за переліком №3.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу 06.09.2024 року було розподілено судді Панасенко Є.М.
Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона подана з порушенням статті 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Так позивач при зверненні з позовом до суду не зазначив ціну позову.
Вважаю, що ставка судового збору за подання даного позову повинна бути визначена на підставі п п 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою в розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму в 2024 році - 3028 грн., встановити 1 відсоток ціни позову неможливо, оскільки вона не вказана позивачем, оцінку рухомого майна до позову не надано та взагалі не зазначено з чого воно складається, максимальна ставку судового збору в даній категорії справ становить 15140 грн. (3028*5).
Отже позивачу необхідно зазначити ціну позову у відповідності до оцінки об'єктів рухомого та нерухомого майна, доплатити різницю між вже сплаченим судовим збором у розмірі 9084,00 грн., та судовим збором, який необхідно сплатити.
Крім того в позовних вимогах значиться щодо рухомого майна за переліком №1, №2 та №3, проте що саме є предметом розгляду не зазначено. Позивачем не долучено жодних списків щодо майна під вказаними номерами.
Тому, оскільки ціна позову не зазначена, суд не може встановити, чи вірно було сплачено судовий збір в розмірі 9084,00грн. відповідно до поданої квитанції.
На підставі вищенаведеного позивачу необхідно зазначити ціну позову, доплатити різницю між вже сплаченим судовим збором у розмірі 9084,00 грн., та судовим збором, який необхідно сплатити (15140 грн.), а також надати відомості щодо рухомого майна зазначеного в переліку позовних вимог за номерами 1,2,3.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 258 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, але не більше десяти днів з дня отримання заявником копії ухвали.
Запропонувати позивачу виправити недоліки, вказані в мотивувальній частині цієї ухвали.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідним позовом після усунення підстав, що зумовили його повернення.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Є. М. Панасенко