Справа № 302/1207/24
Провадження № 2-о/302/94/24
17
"11" вересня 2024 р. селище Міжгір'я, Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Рішко Сергій Іванович, заінтересована особа: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої представник зазначив, що батькові заявника, ОСОБА_2 , належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042344, яким посвідчувалося його право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах у майні КСП «Бескид» с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області.
Окрім того, батькові заявника, на праві власності належали земельні ділянки загальною площею 0,60 га, призначені для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовані в с. Верхній Студений.
Матері заявника, ОСОБА_3 , належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042345, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах у майні КСП «Бескид» с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області.
Батько заявника, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним на день його смерті фактично проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , а також фактично проживав, але не був зареєстрований син померлого, ОСОБА_1 .
Мати заявника, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із нею на день її смерті фактично проживав, але не був зареєстрований її син, ОСОБА_1 .
Однак, у зв'язку з тим, що заявником, у встановлений законом строк, заяву про прийняття спадщини не подано і спадщину він не прийняв шляхом постійного спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті, оскільки місце реєстрації проживання заявника на момент смерті ОСОБА_3 відмінне від місця реєстрації померлої, відкрити спадкову справу за майном померлої ОСОБА_3 неможливо, а тому нотаріус рекомендувала заявнику звернутися до суду для вирішення питання щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлої ОСОБА_3 або встановлення факту прийняття спадщини.
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною заявою, в якій висловлено прохання встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини.
Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
Представником заявника подано заяву з проханням розглядати справу без його участі та участі його довірителя.
Від Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява з проханням розглядати справу без участі представника сільської ради. Висловлено позицію за якою сільська рада визнає вимоги позову.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина 1 статті 1223 ЦК України).
Як встановлено статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Верхній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області в сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шлюб між якими було зареєстровано 06.06.1965 виконкомом Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис № 13 (а.с. 10, 11).
Батькові заявника, ОСОБА_2 , належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042344, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 07.04.1997 № 197, яким посвідчувалося його право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області (а.с. 16).
Окрім того, батькові заявника, ОСОБА_2 , на праві власності належали земельні ділянки загальною площею 0,60 га, призначені для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташовані в с. Верхній Студений, в т.ч. в урочищі «Біля хати» площею 0,038 га, в урочищі «Загорода» площею 0,4091 га, в урочищі «Ямка» площею 0,1520 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 024364, виданим 14.07.1997 Нижньостуденівською сільрадою (а.с. 17).
Матері заявника, ОСОБА_3 , належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042345, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 07.04.1997 № 197, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області (а.с. 22).
Батько заявника, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Як вбачається з довідки старости сіл Нижній Студений та Верхній Студений Пилипецької сільради від 01.05.2024 № 394, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1937 р.н., був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом із ним на день його смерті в АДРЕСА_1 фактично проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також фактично проживав, але не був зареєстрований син померлого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).
Витяги зі Спадкового реєстру від 05.06.2024 № 77218889 та від 10.06.2024 № 77268041 свідчать про те, що ОСОБА_2 на випадок смерті заповітів не залишав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину - не видавалися (а.с. 14, 15).
Мати заявника, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 18).
Як вбачається з довідки старости сіл Нижній Студений та Верхній Студений Пилипецької сільради від 01.05.2024 № 395, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1938 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті в АДРЕСА_1 фактично проживав, але не був зареєстрований її син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 19).
Факт спільного проживання заявника разом із ОСОБА_3 на день її смерті в с. Верхній Студений, 656, також підтверджуються письмовими показами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_2 , які проживають по сусідству із дворогосподарством, що належало померлій ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , відібраними адвокатом Рішком С. І. на підставі пункту 7 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», за їх добровільною згодою з метою подання їх в якості доказів у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (а.с. 23, 24).
Як свідчить витяги зі Спадкового реєстру від 05.06.2024 № 77219020 і № 77218947, ОСОБА_3 на випадок смерті заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину - не видавалися.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових справ.
На підставі викладеного та керуючись статями 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлено 11 вересня 2024 року.
Суддя Пухальський С. В.