10 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5074/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області протиправною про зарахування до стажу роботи періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням ОСОБА_1 до пільгового та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком протиправною; зобов'язання зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням даного страхового стажу з дати звернення, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 24.01.2022 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Після призначення пенсії по інвалідності позивачу стало відомо, що відповідачем було зарахованого до пільгового підземного стажу за Списком №1 16 років 8 місяців 4 дні (пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею). Повний страховий стаж згідно рішення про перерахунок пенсії становить 50 років 8 місяців 7 днів. До пільгового стажу не було зараховано період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
На звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про проведення перерахунку стажу та пенсії, а також зарахування до пільгового стажу періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, у зв'язку з тим, що він має 50 років 8 місяців 7 днів страхового стажу, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 24.04.2024 повідомило, що період перебування на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням до страхового пільгового стажу не зараховано. Перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком не здійснили.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком мають, зокрема, непрацюючі чоловіки, яким встановлено ІІІ групу інвалідності і страховий стаж яких становить 35 років. Крім того, статтею 24 вище вказаного Закону передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ОСОБА_1 має 50 років 8 місяців 7 днів повного страхового стажу, тому має право на виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Крім того, вказує, що згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
А відтак, період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням відповідач протиправно не зарахував до пільгового підземного страхового стажу позивача.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У відзиві на позов від 31.05.2024 відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 з 24.01.2022 перебуває на обліку в пенсійному органі, як отримувач пенсії по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
02.04.2024 позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу та заробітної плати, періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та просив виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком з дня звернення.
Листом від 24.04.2024 №5889-4914/С-02/8-0300/24 ГУ ПФУ у Волинській області надано відповідь щодо порушеного питання. А саме повідомлено, що розмір пенсії ОСОБА_1 було обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 50 років 08 місяців 7 днів, з них: 16 років 1 місяць 16 днів - додатковий стаж, зарахований з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (коефіцієнт страхового стажу - 0,50667). При обчисленні середньомісячного заробітку - 31662,40 грн враховано дані про заробітну плату за періоди роботи з 01.07.2004 по 31.08.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 10846,37 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,91917).
Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку, розмір пенсії за віком, від якого обчислено розмір пенсії по III групі інвалідності, складає 16396,54 грн, з них: 16042,39 грн - розмір пенсій за віком (31662,40 грн х 0,50667); 354,15 грн - доплата за 15 років понаднормового стажу.
Розмір пенсії по інвалідності на даний час складає 12864,96 грн, з них: 8198,27 грн - пенсія по інвалідності (16396,54 грн х 50%); 12664,96 грн - доплата відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 100,00 грн - доплата індексації з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023; 100,00 грн - доплата індексації з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024.
Щодо зарахування до пільгового підземного стажу позивача період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням, відповідач у відзиві вказав, що згідно пункту першого частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Отже, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період до 01.01.2004 зараховується як до страхового стажу, так і до стажу, що дає право на пільгову пенсію; час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період після 01.01.2004 зараховується тільки до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах. При цьому, такі періоди зараховуються до дня призначення або переведення на пенсію за віком. До страхового стажу, з урахуванням якого визначається розмір пенсії, цей період не зараховується.
За матеріалами пенсійної справи, тривалість пільгового стажу ОСОБА_1 не відповідає вимогам частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та страховий стаж є недостатнім для виконання умов частини 2 статті 114 того ж Закону, для переведення з пенсії по інвалідності 3 групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на даний час немає підстав.
Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.01.2022, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до довідки акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 17.12.2021 ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання. Також відповідно до акта огляду МСЕК від 03.01.2023 №190712 позивачу встановлено інвалідність 3 групи з 65% втрати працездатності (а.с. 6-7, 9).
25.03.2024 позивач звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії по інвалідності з урахуванням пільгового стажу та заробітної плати, у розмірі пенсії за віком з дня звернення (а.с. 64).
Листом від 24.04.2024 №5889-4914/С-02/8-0300/24 ГУ ПФ України у Волинській області повідомило позивача про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності 3 групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком.
У листі зазначено, що згідно з статтею 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по III групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Крім цього, статтею 24 вказаного Закону передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Розмір пенсії ОСОБА_1 було обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 50 років 08 місяців 07 днів, з них: 16 років 01 місяць 16 дні - додатковий стаж, зарахований з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (коефіцієнт страхового стажу - 0,50667). При обчисленні середньомісячного заробітку - 31662,40 грн враховано дані про заробітну плату за періоди роботи з 01.07.2004 по 31.08.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні 10846,37 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,91917). Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку, розмір пенсії за віком, від якого обчислено розмір пенсії по III групі інвалідності, складає 16396,54 грн, з них: 16042,39 грн - розмір пенсій за віком (31662,40 грн х 0,50667); 354,15 грн - доплата за 15 років понаднормового стажу. Розмір пенсії по інвалідності на даний час складає 12864,96 грн, з них: 8198,27 грн - пенсія по інвалідності (16396,54 грн х 50%); 12664,96 грн - доплата відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 100,00 грн - доплата індексації з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023; 100,00 грн - доплата індексації з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024. Враховуючи той факт, що тривалість пільгового стажу не відповідає вимогам частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та страховий стаж є недостатнім для виконання умов частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для переведення з пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на даний час, немає підстав (а. с. 8).
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового страхового стажу позивача та здійснення перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом №1058-IV.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку; роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 1, 3 статті 28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
На підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів спрямований Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI (далі Закон №345-VI).
Згідно статті 8 Закон №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 8 Закону №345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17, від 26.05.2020 року у справі №205/8712/16-а.
При цьому сторонами визнається перебування позивача на пенсії по інвалідності з 24.01.2022.
Суд зазначає, що згідно з частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а.
Позивач обґрунтовує поширення на нього гарантії згідно абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV із застосуванням ст. 24 Закону №1058-IV та ст. 56 Закону №1788-ХІІ до його періоду перебування на пенсії по інвалідності, оскільки після такого застосування пільговий стаж позивача відповідатиме умовам застосування відповідних пільг.
Водночас, умовою виплати пенсії у розмірах, встановлених статтею 8 Закону №345 та абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058, є призначення пенсії за віком. У тому числі на пільгових умовах.
Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 по справі №392/17/17 зазначено, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону № 1788-ХІІ. Отже, що до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.
Законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи саме для призначення пенсії, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право саме на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.
Суд звертає увагу, що в цій справі позивач отримує пенсію по інвалідності, а в його заяві від 25.03.2024 відсутнє прохання про переведення його на пенсію за віком (в т.ч. на пільгових умовах), натомість вказано прохання «здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, з урахуванням періоду перебування на інвалідності, що вказує на прохання перерахувати розмір пенсії по інвалідності.
Отже, для позивача не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки таке зарахування застосовується виключно для накопичення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а не для призначення пенсії по інвалідності у певному розмірі.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк