Справа № 503/343/16-ц
Провадження № 4-с/503/1/24
06 вересня 2024 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюк Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Макогонюка Олександра Борисовича,
встановиВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Макогонюка Олександра Борисовича.
Доводи скарги обґрунтовує тим, що у Кодимському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження №51556858 щодо виконання виконавчого листа №503/343/16-ц виданого 30 червня 2016 року Кодимським районним судом Одеської області про стягнення зі скаржника аліментів на утримання малолітніх дітей. Вказує, що з часу початку стягнення аліментів до липня 2023 року він перебував на службі у Збройних силах України та отримував відповідне грошове забезпечення, враховуючи додаткову винагороду, яка виплачується на період дії воєнного стану (бойові). Скаржник вважає, що утримання аліментів із додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану стало правомірним лише з 16 листопада 2022 року, з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів від 11 листопада 2022 року №1263 Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, якою доповнено пункт 8 цього переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146, у зв'язку з чим до таких доходів віднесено інші виплати, установлені законодавством, зокрема додаткову винагороду, яка виплачується на період дії воєнного стану.
З огляду на викладене, просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Макогонюка О.Б. під час виконання судового рішення та зобов'язати державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості за виконавчим провадженням з березня 2022 року по листопад 2022 року без урахування утримання аліментів з додаткової винагороди, яка виплачується на період дії воєнного стану.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяви про розгляд скарги без їх участі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що на виконанні у Кодимському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження №51556858 щодо виконання виконавчого листа №503/343/16-ц виданого 30 червня 2016 року Кодимським районним судом Одеської області про стягнення зі скаржника аліментів на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини місячного доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 02 травня 2024 року по виконавчому провадженню №51556858, державним виконавцем було визначено заборгованість зі сплати аліментів за період з 31 жовтня 2022 року по 13 вересня 2023 року з усіх складових грошового забезпечення боржника.
Відповідно до статті 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №146 від 26 лютого 1993 року (далі - Перелік), передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям, під час дії воєнного стану" установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних(бойових)дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завдань та від іншого.
Таким чином, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода військовослужбовцям є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру.
Однак, пунктом 1 Переліку чітко визначено, що аліменти справляються з додаткової винагороди за основним місцем роботи, яка в свою чергу входить в структуру грошового забезпечення.
Таким чином, з аналізу вказаних норм випливає, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника. Тому фактично, навіть до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року, державний виконавець мав би враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1263 фактично лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди. Раніше законодавство не містило норми про отримання додаткової винагороди, яка виплачується на період дії воєнного стану, а тому з урахуванням змін у законодавстві, законодавець лише узгодив між собою всі нормативно-правові акти.
Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб", на яку міститься посилання в статті 81 СК України, також передбачає, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
Зазначений правовий висновок висловлено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц, провадження № 61-45100сво18.
Таким чином, відсутні будь-які підстави вважати, що законодавець, маючи на меті належне забезпечення дитини для її повноцінного духовного та фізичного розвитку, міг з будь-яких причин не охоплювати аліментними зобов'язаннями додаткову винагороду на період воєнного стану. Внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року законодавець лише конкретизував перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, задля усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не «створив» новий вид доходів, який раніше таким не визнавав.
Отже додаткові виплати, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до 16 листопада 2022 року не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та відносились до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2024 року у справі № 209/3260/13-ц.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням наведеного, скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 258 - 260, 450, 451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Макогонюка Олександра Борисовича відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Б.С. Сердюк