іменем України
Справа № 210/4354/24
Провадження № 1-кп/210/658/24
10 вересня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за яким обвинувачується:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не одружений, не маючого на утримані неповнолітніх (малолітніх) дітей, не працюючий, інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
25.07.2022 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу, по ст. 185 ч. 4 КК України, на строк 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений, з випробувальним строком 1 рік
у скоєнні злочину, передбаченогоч.2 ст. 190 КК України,-
22.06.2024 року, близько 12:00, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , перебував поблизу зупинки громадського транспорту «Перша дільниця», що знаходиться поблизу будинку АДРЕСА_3 , де зустрівся з раніше незнайомим ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час спілкування у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7 , а саме: мобільним телефоном марки «Xiaomi» RedmiNote 12S (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), в корпусі чорного кольору.
Переслідуючи корисливу мету та реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_8 повторно, користуючись довірою з боку ОСОБА_7 , під приводом здійснення телефонного дзвінку, попрохав у потерпілого його мобільний телефон марки «Xiaomi» Redmi Note 12S (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ), в корпусі чорного кольору. ОСОБА_7 будучи переконаним в тому, що розпоряджається своїм майном з власної волі та не на шкоду своїм інтересам, добровільно передав ОСОБА_4 належний йому мобільний телефон «Xiaomi» RedmiNote 12S.
Після чого, ОСОБА_4 утримуючи вищевказаний мобільний телефон з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись чужим майном на свою користь, чим в результаті своїх протиправних дій завдав ОСОБА_7 майнову шкоду, загальна сума якої, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2539 від 16.07.2024 складає 5685,97 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнав у повному обсязі та показав, що він дійсно скоїв даний злочин при вказаних обставинах.
Все було так, як записано в обвинувальному акті.
Він зустрів на зупинці випившого потерпілого, розмовляли. У нього не було грошей на рахунку, а треба було зателефонувати, тому він попросив у потерпілого мобільний телефон, відійшов з ним, а потім взагалі пішов з телефоном.
Телефон здав під заставу.
Вину визнає, розкаюється у вчиненому.
Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема-щодо факту скоєння обвинуваченим даного злочину та його обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи та документів, що характеризують його особу та мають значення для вирішення питань щодо речових доказів та судових витрат, якщо такі маються у справі.
При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу (зокрема-обвинувачений) правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також докладно, неодноразово роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд також вважає, що вина обвинуваченого у скоєні даного злочину доведена у повному обсязі, а його дії вірно кваліфіковані:
ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, згідно ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, суд враховує, що скоєний злочин є нетяжким злочином,обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав свою вину, розкаявся.
Вказані обставини враховуються судом як такі, що пом'якшують покарання.
ОСОБА_4 раніше судимий, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується нейтрально(т.2, а.с.68-83).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, вважаючи, що тільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі ч.2 ст. 377 КПК України суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого з-під варти та відповідно до п.1 ч.4 ст.374 КПК України вважає за необхідне обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши дію вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, або ж до спливу гранично встановленого строку дії такого запобіжного заходу - 60 днів від дати винесення вироку, тобто до 09.11.2024 року при відсутності інших судових рішень з даного приводу.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, п.п. «а» п.2 ч.1 ст.72 КК України, при відбуванні покарання зарахувати у строк відбування покарання у вигляді обмеження волі строк тримання обвинуваченого під вартою (арешту) з моменту затримання (тобто, з 26.07.2024 року) до моменту набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день тримання під вартою (арешту) за 2 дні обмеження волі.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових товарознавчих експертиз відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_9 винним у скоєнні злочину, передбаченогоч.2 ст.190 КК Українита призначити йому покарання у вигляді 1(одного) рокуобмеження волі.
На підставі ч.2 ст. 377 КПК України, п.1 ч.4 ст.374 КПК України обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши дію вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, або ж до спливу гранично встановленого строку дії такого запобіжного заходу - 60 днів від дати винесення вироку, тобто до 09.11.2024 року при відсутності інших судових рішень з даного приводу.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, п.п. «а» п.2 ч.1 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання у вигляді обмеження волі строк попереднього ув'язнення (арешту) з моменту затримання (тобто, з 26.07.2024 року) до моменту набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день тримання під вартою (арешту) за 2 дні обмеження волі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1