ЄУН 387/866/24
Номер провадження 2/387/398/24
06 вересня 2024 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Косюг І.В.
за участю представника позивача адвоката Костишеної В.В. ( в режимі відеоконференції)
відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
представника відповідача адвоката Осипенка А.В. ( в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) в розмірі 50000,00 грн та 3% річних до моменту виконання рішення суду.
Ухвалою Добровеличківського районного суду від 06 серпня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06 вересня 2024 року.
За клопотанням представника позивача - адвоката Костишеної В.Л., що надійшло через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 22.08.2024, суд, ухвалою від 23.08.2024, постановив провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача.
За клопотаннями представника відповідача - адвоката Осипенко А.В., що надійшли через підсистему ЄСІТС "Електронинй суд" 03.09.2024, суд, ухвалами від 03.09.2024, постановив провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника відповідача; забезпечив участь в судовому засіданні відповідача дистанційно в режимі відеоконференції з Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська.
28.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника позивача - адвоката Осипенко А.В., за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись, серед іншого, на те, що викладені в позовній заяві обставини не відповідають реальним фактичним обставинам та містять недостовірну інформацію. До відзиву представником відповідача долучено заяви та клопотання, а саме: заяву про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження; клопотання про залучення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у даній справі; заяву про виклик свідків.
28.08.2024, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача - адвоката Костишеної В.Л, в якій представник заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву. Також наводить заперечення проти задоволення поданих представником відповідача заяв та клопотання з приводу переходу від спрощеного до загального розгляду справи, виклику свідків та залучення третьої особи.
28.08.2024, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", до суду надійшли доповнення представника позивача - адвоката Костишеної В.Л. до відповіді на відзив.
02.09.2024, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", до суду надійшли заперечення представника відповідача - адвоката Осипенко А.В. на відповідь на відзив.
На визначену судом дату в судове засідання з"явились представник позивача, представник відповідача та відповідач у справі. Учасники взяли участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали подані до суду заяви і клопотання та наполягали на їх задоволенні.
Представник позивача заперечила проти задоволення поданих представником відповідача заяв та клопотання, просила відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши осіб, які прибули в судове засідання, розглянувши заяви та клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Щодо заяви про перехід зі спрощеного до загального позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження (п.4 ч.2ст. 187 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до вимог статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Відповідно до вимог частини 6 статті 279 КПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у частині 4 статті 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляд у порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Частиною 3 статті 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені у частині 3 статті 274 ЦПК України, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені частиною 4 статті 274 ЦПК України, справа є малозначною, тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
Доводи представника відповідача не можуть бути підставою для переходу зі спрощеного позовного провадження до загального, а підстав, які б перешкоджали розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження і обумовили б необхідність переходу до загального позовного провадження, немає.
Незгода із поданим позовом не може слугувати єдиною підставою для переходу зі спрощеного позовного провадження на загальне, натомість категорія та незначна складність справи свідчить про найефективніше використання принципів розумних строків під час розгляду даної справи.
Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням малозначності справи та конкретних обставин справи, суд вважає за недоцільне проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні, тому клопотання представника відповідача щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про залучення ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у даній справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадку. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Враховуючи обсяг процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. ст.4, 43, 49 ЦПК України, сторонами вважаються особи, які є учасниками спірного матеріального правовідношення. Ознаками сторін, які відрізняють їх від інших осіб, які беруть участь у справі (зокрема третіх осіб) є те, що сторони - це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом, та на сторони поширюються усі наслідки судового рішення.
Відповідно до ст. ст.26, 30 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.
Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на підставіст. 34 ЦПК України.
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на боці однієї зі сторін з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів (ст. 35 ЦПК України).
З вищевикладеного слідує, що заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки особи, яку слід залучити.
Разом з тим, аналізуючи подане представником відповідача клопотання про залучення ОСОБА_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано належним чином, а також не надано відповідних та достатніх доказів того, що можливе рішення у справі може вплинути на права та обов'язки вказаної особи, у зв'язку із чим її слід залучити до участі у справі.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету позову, суд приходить до висновку, що представником відповідача не доведено підстав для залучення до участі у справі ОСОБА_3 у якості тертьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у зв'язку із чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо виклику свідків.
Згідно ч.1, ч.3 ст.91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з правилами ст.69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Представником відповідачем у заяві про виклик свідків зазначено, що визначені в заяві особи можуть підтвердити обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням наведеного, з метою повного та всебічного з'ясування усіх обставин у справі, суд вважає за доцільне задоволити подане представником відповідача клопотання та викликати свідків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 258, 260 277, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача адвоката Осипенка А.В. про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання у справі - залишити без задоволення.
Заяву представника відповідача адвоката Осипенка А.В. про залучення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - залишити без задоволення.
Заяву представника відповідача адвоката Осипенка А.В. про виклик та допит свідків задоводити. Викликати в якості свідків наступних осіб:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 ;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає: АДРЕСА_2 .
Свідки зобов'язані з'явитися до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області (вул. Центральна, 119, смт. Добровеличківка Кіровоградської області), за його викликом у визначений час і надати правдиві показання про відомі їм обставини.
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.09.2024
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО