Справа № 932/7292/24
Провадження № 3/201/3445/24
03 вересня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.08.2024 серія ВАБ № 415390 05.08.2024 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 стосовно якого 05.08.2024 року винесено терміновий заборонний припис серії АА 390986 про зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (або заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою), не виконав його, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, провину визнав частково.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час ті місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_2 у судове засідання та враховуючи вимоги ст. 268, 277 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вищевикладені обставини справи також знайшли своє підтвердження в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2024 серії ВАБ415390, заява від потерпілої ОСОБА_2 від 05.08.2024, письмові пояснення ОСОБА_2 від 05.08.2024, терміновий заборонний припис від 05.08.2024 серії АА № 390986 строком дії на 5 діб до 10.08.2024, заявою ОСОБА_1 про часткове визнання винуватості від 02.09.2024 року, іншими документами долученими до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно дост. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства заознакою статі, тобто умисневчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності )фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що неспричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування вразі винесення такого припису,- тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, заяву потерпілої ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , заяву про часткове визнання винуватості ОСОБА_1 , тимчасовий заборонний припис, дійшов висновку, що в діях останнього наявні ознаки інкримінованого йому домашнього насильства.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.
Окрім цього, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про судовий збір", зі правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 34, 35, 173-2, 283, 284, КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП України роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ч. 1 ст. 308 роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя Н.М. Юдіна