Справа № 932/6634/24
Провадження № 3/201/3157/24
30 серпня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 010932 від 30.07.2024 приблизно о 02 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 розбив на паркоматі скло чим порушив чинне законодавство та проявив не повагу до суспільства, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у присутності понятих. ОСОБА_1 , надав пояснення на окремому аркуші.
ОСОБА_1 у судове засідання нез'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісновиконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява№ 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, щореалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішенняЄвропейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких вказана справа про адміністративне правопорушення, розглядається у п'ятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи, що останній повторно не з'явилась за судовою повісткою та вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суддослідившиматеріали адміністративного провадження, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорти співробітників ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, письмові пояснення ОСОБА_1 , протокол огляду місця події від 07.07.2024 з фото-таблицею, письмові пояснення ОСОБА_2 , рапорти співробітників ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад дрібного хуліганства, з огляду на наступне.
За змістом ст. 251КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи підлягають доказуванню належними та допустимими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Інспектором СЮП ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 вчинив діяння, передбачене ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.
Саме складання протоколує процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство»).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП, необхідна наявність в цих діях хуліганського мотиву, а саме дії мають здійснюватись безпричинно і за відсутності спонукань.
У протоколі не зазначено мотивів дій ОСОБА_1 .Окрім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів, з яких суд може об'єктивно та чітко встановити винуватість останнього. Матеріали справи містять лише документування та встановлення факту події, а саме розбиття скла паркомату, без встановлення винуватості або можливої причетності ОСОБА_1 до зазначеної події.
Суд, зберігаючи безсторонність позбавлений можливості самостійно збирати докази на користь будь-якої із сторін провадження.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7, 9, 173,247, 251 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.М. Юдіна