Справа №932/5731/24
Провадження № 3/932/2851/24
18 липня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі, адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №173057 від 18.06.2024, ОСОБА_1 інкримінується те, що о 17.30 годині 18.06.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , він, повторно протягом року, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою; погрожував фізичною розправою; принижував честь та гідність; бив руками по ногам та голові; чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надав.
Враховуючи вимоги закону щодо строку розгляду справи та строку накладення адміністративного стягнення, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 року, згідно з яким у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі, проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність порушника
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, доходжу висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, яке виразилося у вчиненні домашнього насильства повторно протягом року, тобто у здійсненні ним дій психологічного та фізичного характеру стосовно ОСОБА_2 , внаслідок яких могла бути завдана останній психологічна шкода, доведена повністю. Вина підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 18.06.2024; заявою та поясненнями ОСОБА_2 ; поясненнями ОСОБА_1 від 18.06.2024 згідно яких останній, під час сварки з ОСОБА_2 та будучи в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою; рапортом; копією постанови від 20.03.2024 якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинення діяння яке мало місце 13.02.2024.
Нормою ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що полягало у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Диспозицією названої статті охоплюється широке коло дій, які можна розцінити як домашнє насильство. Так, зокрема, нецензурні висловлювання, сварки, вчинення інших дій, якщо ці дії направлені безпосередньо на потерпілу особу, на її адресу, можна розцінити як домашнє насильство, оскільки може бути завдана шкода психічному здоров'ю людини.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Виходячи з наведеного, вважаю, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, його майновий стан, та вважаю, що для досягнення мети адміністративного стягнення ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із вимогами ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід Держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 173-2, 247, 251,283,284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід Держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.В. Куцевол